Знаки війни. Альманах / Упоряд. Василь Мойсишин. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2024. 328 С.
Про сьогодення в контексті воєнних переживань суспільства можна писати й говорити вдосталь, тому на нині з’явилось чимало видань, стосовних тривожних реалій, а оскільки кожен проживає їх по-своєму крізь призму власного світобачення, виникає потреба в матеріально зафіксованому збереженні пам’яті не тільки про часи неспокою, а й про бачення людством свого становища, а ще — людські втрати, жертовність українців, що засвідчило б наше чергове сподвижництво. Потреба в спомині про події, як і в пам’яті про них, породжує потребу в перманентному поверненні до них, а ще — їх проговоренні, тому людина шукає потрібного їй слова в тих авторів, до кого хочеться й до кого треба повертатися.
В альманасі «Знаки війни», впорядкованому Василем Мойсишиним, вміщено твори художнього характеру двадцяти п’яти прикарпатських письменників, наскрізну тему кожної з опублікованих на сторінках добірок становить російсько-українська війна періоду 2014-2024 років, коротку передмову до видання написав Василь Бабій, її назва — «Слово — зброя».
Серед творчого набутку авторів знаходимо прозові твори Василя Бабія, вибрані верлібри Євгена Барана, прозу та поезію Михайла Батога, двовірші й поезію Миколи Близнюка, вірші Івана Гавриловича, Івана Війтенка, Аделі Григорук, Ганни Данилюк, Наталі Данилюк, Валентини Корнійчук, Анни Космач, Любомира Михайліва, Василя Мойсишина, Ольги Слоньовської, Ярослава Ткачівського, Лесі Шмигельської, пісню Михайла Захарчука, прозу Лариси Колесник, Василя Лесіва, Василя Нагірняка, Ярослава Ткачівського, Вероніки Шеремет, Богдани Школьної. Окрім вказаних письменників, вирізняється поезія Василя Шкургана, написана гуцульським діалектом, що динамізує «Знаки війни», уносячи екзотичні акценти.
Традиція впорядкування та видання альманахів подібного плану є маркером життя літературного процесу, а також стимулює розвиток не лише міжавторських взаємозв’язків і діалогу між автором і читачем, але й дозволяє не обривати її тяглості, зберігати значимість видань в культурному просторі. Ідея таких актуальних збірок повинна мати своє продовження, адже вона дає право говорити про перспективу літературного розвитку.
Тетяна Торак
Leave a Reply