Збірка щира та безпосередня у змісті, тому її можна назвати особистою сповіддю закоханого серця. Читач це зрозуміє, бо дискурс книги та її емоції відчинені навстіж, неначе міфічне вікно. Це зрозуміло, бо кохання у книзі, це також міфічна розповідь. А біополе творів метафоричне і вдало доповнене небуденними образами, де озвучено історії зустрічей і розмов з ліричним героєм.
Фоном біополя залишаються емоції серця і трепет душі. Невипадково, читача збірки будуть цікавити авторські тематичні пласти. Поетеса свою любовну лірику звірює ліричному героєві, хоча також ставить супроти нього окремі запитання і сумніви.
Тадей Карабович.