Перший день осені новодністровці пошанували майстрів слова.
Уже вдев’яте представники влади, інтелігенції, гідроенергетики міста прийшли до меморіальної дошки на БНТД «Молодіжний», аби у колі рідних і близьких вклонитися світлій пам’яті нашого дорогого земляка, Почесного громадянина Новодністровська і рідного села Ломачинці, знаного на Буковині та в Україні письменника, поета, драматурга, журналіста, члена Національних спілок письменників та журналістів України, профспілкового діяча, голови об’єднаного профспілкового комітету ДКГВ 1984–1987 рр., директора Новодністровського будинку культури з 1996–99 рр., літописця будови Дністровського гідрокомплексу та сучасного спорудження ГАЕС у період журналістської діяльності 1974–2014
Івана Семеновича Нагірняка.
Душевними обіймами щирих слів людської вдячності від громади ведучі Неля Паламарчук та Сніжана Яцко згадували про життєві шляхи-дороги та творчий доробок Івана Семеновича, який своїми віршами, новелами, нарисами та п’єсами утверджував у наших душах усі людські чесноти, насамперед людяність і любов до родини та своєї праотчої землі. А ще направду заслужив, аби його називали почесним жителем наших душ і нашим Буковинським Кобзарем.
І не тільки. Силою своєї мудрості, відданості слову та особливій глибині небайдужого до кожної людини серця Іван Семенович став уособленням особливого світла для майбутніх поколінь, зокрема – майстрів слова: відділом культури Новодністровської міської ради було засновано літературно-мистецьку премію імені Івана Нагірняка.
Саме удень відходу у вічність у Новодністровську її вручили вже вдруге: згідно з одноголосним рішенням відповідної комісії, її володаркою стала поетеса Олена Богуцька.
Вітаючи Олену Кирилівну, Новодністровський міський голова Наталя Цимбалюк, яка вкотре подякувала Богу і захисниками за цей тихий сонячний день, що неодмінно наближає Перемогу, зворушила усіх: «Кожен на своєму фронті робить сьогодні дуже важливу справу, а особливою зброєю є слово! Іван Семенович залишив після себе цю зброю, яка на всі покоління захищатиме все нові покоління новодністровців та нашу землю. Сьогодні мені дуже приємно, що саме зараз і в цьому році Олена Кирилівна своєю зброєю теж підтримує нас. Я вам вдячна за ваше слово, що ви вмієте надихати усіх нас на кожен новий день!»
Тримаючи в руках диплом і нагрудний знак лауреата, Олена Кирилівна хвилювалася, раділа, і, тамуючи сльози, висловлювала вдячність рідним і близьким, друзям та шанувальникам її слова, а також тим, хто віддав свій голос за її кандидатуру. А ще, вдивляючись в очі Івана Семеновича на меморіальній дошці, дякувала наставнику, котрий свого часу підтримав і вселив віру, завдяки кому її вірші почали з’являтися у місцевому віснику.
Неймовірним трепетом проймало душі присутніх і хвилююча промова дружини Івана Нагірняка Євгенії Семенівни, яка кожним своїм словом, подихом та поглядом, сповненим любові, згадувала свого чоловіка, вірного друга та порадника. Від душі привітала вона Олену Кирилівну, дякуючи за її творчі врожаї і силу нескореної душі.
Зі своїми поздоровленнями до цьогорічної лауреатки звернулася перша володарка цієї премії Інна Гончар, котра отримала її у 2021 році: «Символічно, що ми знову ідемо поруч: від інтернет-конкурсів та спільних творчих альманахів і тепер уже до дуже цінної для нас обох нагороди – визнання нашого слова і нашої шани та пам’яті перед Іваном Семеновичем Нагірняком!»
Із хвилюванням пригадувала незабутні трудові стежки молодості, пройдені разом із Оленою Кирилівною на новодністровських шляхах-дорогах і голова профспілкового комітету Дністровської ГАЕС Людмила Маниляк, адресуючи знаній городянці щирі побажання нових творчих здобутків у міцному здоров’ї та, головне, мирі на рідній землі.
Яскраві квіти тішили душу і обіймали такою відчутною енергією прихильності цьогорічну лауреатку Олену Богуцьку. Згодом букети лягли і до портрета на могилі Івана Семеновича, куди невелика делегація приїхала на пошанівок. Ще довго звучали вірші на ломачинецьких просторах недалеко від Гострої скали, а спільні фото залишили в душі щем, радість і особливі моменти, котрі надихатимуть і світитимуть особливим сяєвом – світлом душі Івана Нагірняка.
Інна Гончар, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Івана Нагріняка