Узятися за перо змусив мене випадок в електричці Львів – Лавочне. До речі, також цю оказію відобразив і поширив Фейсбук. Отож, кілька юнаків украй невиховано ведуть себе у вагоні. Причинами такої їхньої зухвалої поведінки, на мій погляд, є відсутність елементарного сімейного виховання з дитинства; юнацький негативний максималізм вседозволеності; вживання алкогольних навіть мало градусних напоїв; а, може, і наявність початків початкової шизофренії.
На стримані й коректні зауваження пасажирів хлопці реагували нахабно і грубо, зухвало й цинічно. Мабуть, вбили вони вже собі в голови, в яких, безумовно, нема «оливи», а лишень підсохлі мізочки, що, коли батьки купили їм місця у вишах, то і відкуплять їх у разі відповідальності перед законом. Проте в житті нашому нічого безкарно не минає…
Так, на наших очах утрачається національний генетичний код, що до кореня був знищений окупаційним радянським режимом. Зникає сформована віками наша ментальність, зокрема, кодекс пристойності, гідності, шляхетності, честі й моралі. Їхні місця спритно захоплюють нервозність у поведінці, нетерпимість у спілкуванні, нахабність в етиці, втрата культури в мові. Нині чи не на кожному кроці чути страшне матюкання, лихослів’я, прокльони та безсоромне обзивання людини.
Почався Великий піст. Їду потягом Стрий – Ходорів у перший його день, понеділок. Галас жіночий, регіт парубочий, гра в карти зі сварками – так ми починаємо готуватися до Господнього Воскресіння.
У розмовах ми не розважливі, хочемо показати свою вищість над кимось. Часто в діалогах чути репліку «це вже інше питання». Так ми зневажаємо думку свого співрозмовника. Люди перестають вітатися на автобусних зупинках, у громадських місцях, в їдальнях не бажають смачного спожиття страви сусідові за столом. Навіть по селах учні, йдучи зі школи, не вітаються зі старшими. У храмах віряни штовхаються до виходу, коли виконується славень «Боже, великий, єдиний».
Як бачимо, не заперечуючи освіту, нашому загальному вихованню поведінки й культури належить провідне місце. Хочеться, щоб не тільки у словниках залишилися слова: шляхетний, вихований, гречний, чесний, порядний, щирий, щедрий, поважний тощо. Щоби значення тих слів були нашою щоденною характеристикою.
Зиновій Бичко, журналіст