Відгук на книгу Олени Швець-Васіної «А ми живемо!»
Збірник віршів воєнного часу 2014-2023 / Поезії – Кам’янське, 2023. – 68 с.
Про такі видання, як поетична збірка Олени Швець-Васіної «А ми живемо!», кажуть: «на часі». Тобто збірка побачила світ в часи, коли вже минулись захопливі до солодкого дзюркоту екзистенційні мрії про блискавичну перемогу над ворогом, й ледь затухло полум’ям багаття першого переляку перед ракетними обстрілами. З’явився гіркий досвід. Цей досвід, акумулюючись, за твердженням психологів, потребує виходу. Кожен шукає його в різних, комфортних для себе, психологічно-рефлекторних площинах. Авторка знаходить свій, будуючи гіперболи поетичних роздумів. Це роздуми містянки, яка переживає війну в сучасному мегаполісі, створеному для миру та комфорту життя, але котрий під час війни несе загрозу смерті та каліцтва, можливо, навіть більшу, ніж сільська розхристаність провінції.
У книзі «А ми живемо!» читач не знайде пафосу телемарафонів, хоч це книга про війну. Війну, на якій ракети розносять вщент будинки та гинуть ні в чому не винні люди. Але ця книга, перед усім, про війну з собою. Війну зі своїми страхами та власними пріоритетами в житті: в житті минулому та теперішньому.
Поетка не повчає й не дає готових рецептів. Книгу потрібно читати, а не бездумно лайкати, наприклад, на Фейсбуці, споживаючи вже готовий продукт копірайту. Саме тому автор цих рядків й не цитує віршів з цієї збірки. В надії, що авдиторія шанувальників творчості пані Олени відірве погляд від монітора й заглибиться в читання друкованої книги. Читати, щоб через поетичні рядки зрозуміти, перш за все, себе. А зрозумівши, вийти з простраційної деструкції самоти: ти не один такий в розореній війною країні із синдромом «втоми війни» та радощами, що до воєнної завірюхи здавались дріб’язковими і нічого не вартими, а тепер наповнились філософським змістом людського існування. А золотий червінець успішності в житті всього-навсього – мідний п’ятак, загублений на узбіччі швидкоплинного сьогодення.
«А ми живемо!» – книга гуманістична. Лірична героїня Олени Швець-Васіної – перш за все, ЛЮДИНА з її радощами й печалями людського буття. ЛЮДИНА, яку досліджували на сторінках своїх творів кращі представники Європейської та світової літератури. Книга «А ми живемо!» – ще один крок до Європейської спільноти та її культурних, мистецьких цінностей, об’єднаних гуманістичними ідеями ДОБРА.
Це книжка для багатьох і, в той же час, тільки для одного. Така от, на перший погляд, дивна парадоксальність поезії Олени Швець-Васіної. Але тільки на перший. Бо книжка спонукає повертатись до поетичних рядків і вдруге, і втретє, щоразу знаходячи щось нове й болюче. Адже правда завше болить. Особливо, коли це правда про себе та Батьківщину. А болить через те, що попри старання наших ворогів і «добрих людей», «А ми живемо!» і переможемо!
Думка про цю книжку – це, звичайно, суб’єктивний погляд автора цих рядків. І аж ніяк не переконання самої Олени Швець-Васіної. Суб’єктивним є й відношення автора до людей, котрі знайшли вже згаданий вихід у психологічно-рефлекторній площині, переселившись на життя в інтернет. Та, на превеликий жаль, реальність трохи інша від існування в соцмережах. ЇЇ не можна ні залайкати, ні забанити.
Читайте та несіть в серці ДОБРО, де б ви не мешкали – чи в інтернеті, чи в реальному житті.
Юрій Ключ
м. Апостолове
Дніпропетровської обл.