Вперше організатори Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде змінили традицію, влаштувавши церемонію вручення нагород лавреатам не в Спілці письменників, а в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові. Але цьому є логічне пояснення.

Як розповіла старша наукова співробітниця Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької у Львові, викладач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»Роксоляна Мисько-Пасічник, співачка зі світовим іменем Соломія Крушельницька і уславлена письменниця Ірина Вільде були знайомі, про що є публікації в книгах спогадів. Також відомо, що тато письменниці побував на концерті великої Соломії в 1911 році, тож її ім’я було в Ірини Вільде на слуху ще з дитинства. І невипадково в романі “Сестри Річинські” письменниця згадує пісню  “Родимий краю, село родиме”, що стала візитівкою пісенної творчості Соломії Крушельницької: нею завше, повернувшись із далеких доріг, українська оперна співачка розпочинала концерти на рідних теренах; нею й завершила свій останній виступ. До цієї композиції Віктора Матюка звернулись також і організатори заходу: спершу присутні почули в авдіозаписі цей ностальгічний романс у виконанні Соломії Крушельницької, а на завершення його заспівала членкиня журі Леся Бернакевич. Дослідник життя і творчості Ірини Вільде, Шевченківський лавреат Роман Горак розповів, що хоча Вільде й Соломія Крушельницька подругами не були, але зустрічі в письменниці з тріумфальною виконавицею Чіо-Чіо-Сан з опери «Мадам Баттерфляй»  Джакомо Пуччіні  ставалися. Тож директор Музею Михайло Кобрин висловив сподівання, що письменники згодом дослідять і висвітлять цю цікаву тему двох талановитих жінок у своїх творах.

Члени Журі – Галина Пагутяк (голова), Олександр Масляник, Леся Бернакевич, Надія Ковалик, Лана Перлулайнен та керівник проєкту Олесь Дяк привітали лавреатів: володаря першої премії львів’янина Юрія Перетятка за збірку повістей і есеїв «Апостоли узбіччя»,   киянина Сергія Чиркова, роман в оповіданнях якого «Богданове прокляття» удостоївся другої премії,  та Ігоря Павлюка з Києва – лавреата третьої премії за роман «Буг») і сфотографувалися з ними на згадку.

На запрошення керівництва Львівської письменницької організації в церемонії нагородження взяв участь прихильник львівського письменства, заступник голови постійної комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Петро Цеголко. Він зауважив, що за останні два-три роки відбулося перезавантаження премії: вона помітно перетворилася в престижний всеукраїнський літературний конкурс.

 P.S. До речі, в день, коли лавреатам вручали нагороди, надійшли поштою книги, які аж п’ять місяців добиралися, мабуть манівцями, зі Швейцарії до Львова на конкурс Ірини Вільде. Так що Журі вже має з чого стартувати на наступний преміальний цикл цього Конкурсу.

Леся Бернакевич, пресслужба Львівської обласної організації НСПУ

Вручення премії імені Ірини Вільде (2023). Світлина Йосипа Марухняка.