Так глибоко і влучно сказав про школу Жорж Жан Дантон, один з батьків-засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції за часів Великої Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку.
Наснилася мені на нині дорога й рідна серцю школа, яку закінчив 50 літ тому. Це – Стрийська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 імені Василя Стасюка. Зараз немає посередині її подвір’я віковічного крислатого каштанового дерева, в тіні якого так любили посидіти школярики.
Тут, на цьому місці, височіє новий просторий шкільний корпус. Виріс він за директорування професійного педагога Валовін Марії Ярославівни. Директорка пані Марія запровадила добру традицію – систематично організовує приємні та теплі зустрічі всіх випускників альма – матер, перший запис про яку зафіксований 1943 роком.
Директором школи № 5, коли я вчився, був Мелень М. І. Михайло Ілліч був вимогливим, принциповим, культурним, строгим учителем і дуже добрим, порядним батьком та дідусем. Учні школи відзначалися високим рівнем знань, дисциплінованістю і дружнім ставленням один до одного. Учительський колектив був дуже згуртований, працьовитий. Михайло Ілліч був взірцем не тільки для вчителів, але й для школярів. Він разом з учнями стояв у черзі в шкільній їдальні, сидів з ними за столом і пив чай, їв булочку. Спілкування директора й учнів було виваженим і толерантним. Записати учня до школи можна було тільки за рекомендацією відділу освіти і міськкому партії, бо класи були переповнені. Тут навчалися діти не тільки з міста, але і з району: Дулібів, Конюхова, Нижньої Стинави, Семегинова, Розгірчого, Братківців, Бережниці, Стрілкова, Грабовця.
За час навчання в школі мене вчили й виховували висококваліфіковані, направду од Бога, справжні майстри свої справи: Р. О. Смуток (класна керівниця), О. М. Крочак, Н. Я. Кравченко, Є. В. Щупак, С. В. Щупак, В. М. Заяць, Т. А. Слобожанина, К. Л. Кацман, Н. С. Середяк, М.Т. Мисько, О.М. Величко, Б. Л. Гумецький, Е. М. Райгородська, К. К. Дригола, М. І. Тимчій.
Школа – це те місце, де ми провели дуже багато часу. У школі ми отримали знання, знайшли друзів і всебічно готувалися до дорослого життя. У школі було багато всякого: і приємного, і не дуже, але час стер усе погане, і у споминах залишилися лише яскраві, веселі та неповторні моменти шкільного життя. Мабуть, такі моменти є у кожного.
Зиновій Бичко, НСЖУ