У час повномасштабного вторгнення кожен шукає для себе укриття, в якому можна було б сховатися не лише від жахіть війни, а й від власних переживань цих трагічних подій, болю і страху.
Для Надії Гармазій та Ірени Яніцької цим безпечним місцем стала поезія. І вони зробили її укриттям для себе і ще шістдесяти восьми авторів, які ввійшли в антологію «Поезія без укриття».
Ця книга презентувалася в багатьох містах України й кількох локаціях Кропивницького. А 8 липня згуртувала містян у Atmosphere Mir 2.0.
Це представлення було особливим ще й тому, що другим укриттям, крім поезії, на вечорі стала музика. Усі присутні мали насолоду послухати як досвідчених музикантів, так і молодих, але перспективних виконавців. Щиро дякуємо Андрієві Шульзі, Олексію Іванову, Денису Бірзулу та Максу Козиному й Тимофію Проценку із гурту «Ба Band» за чудову музику. Окрема подяка Тимофію Проценку за хвилюючі саундтреки до виконання віршів їхніми авторами.
Нас, поетів, виступило також чимало. Перейнятися болем, ненавистю до ворогів-рашистів, а також надіями на Перемогу України через свої вірші запропонували глядачам Ольга Могильда, Сергій Гейко, Павло Чорний, Денис Бірзул, Василь Левицький, Оксана Буянова, і, звісно, натхненниці проєкту – дизайнерка Ірена Яніцька та авторка ідеї й укладачка Надія Гармазій.
«Поезія без укриття» – це хроніка народного протистояння та фіксації переживань першого місяця повномасштабної війни. Книга дуже цінна тим, що вірші в ній не рафіновані й роблені (ті, які «цінителі» назвали б справжньою поезією), а справжні, живі, народні. Антологія представляє різних за віком, статтю, життєвим досвідом, рівнем майстерності в художньому слові авторів. І цим вона прекрасна. Бо, як написано в передмові до цієї книги, нас об’єднала не війна, нас об’єднала Україна.
Оксана Буянова
.
