Слово Тараса Шевченка звучить сьогодні повсюди – на передовій, в окопах, бомбосховищах, вищих навчальних закладах, школах, садочках. Бо воно цілюще!  І сьогодні у німецькому місті Гайльбронн звучали вірші  Кобзаря.

   Рішення зібратися невеликою групою виникло майже спонтанно. Як не відзначити 210 річницю українського пророка? У затишному італійському ресторані зібралися ті, хто шанує слово Шевченка. Це Анастасія Козак, українка, народжена в Німеччині, серце якої належить країні, де народилися її батьки. Волонтерка, патріотка, громадський діяч принесла із собою книжки Шевченка, які разом з чоловіком Володимиром бережуть у себе уже 50 років. На них виховували своїх трьох дітей.

   Сестри Катерина Тупіка і Олена Хаваліц бережно ставляться до Кобзаря, якого отримали від одного з українців уже тут, у Гайльбронні.

Родина Олександра Величко, дружина Анна і восьмирічний Рінат обрали для читання вірші, пов’язанні із сьогоденням.

   Я, як ведуча і організатор заходу, побудувала свою розповідь  опираючись на історичні віхи життя пророка, на книжки письменника, академіка Віктора Жадька, який пройшов шляхами Тараса Шевченка від дня його народження, до останнього подиху. На  трилогію Антонії Цвід «Кохані жінки Тараса Шевченка».

   У мене не було доповіді. Це довірлива розмова між друзями про велику людину, вірші якого завжди були сучасними, особливо гостро звучать сьогодні, на тлі війни, розв’заної росією. Майже 200 років тому Шевченко застерігав від  «братньої любові росіян»   в поемах «Єретик», «Кавказ» віршах «Полякам», «Мені все одно»,  творі «Сон»:

У всякого своя доля

І свій шлях широкий,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

 Як хочеться, щоб  уже збулися пророчі вірші великого Кобзаря.

Ми читали вірші, уривки з поем, ділилися думками і відчували на скільки поет все більше і більше входив у серце кожного з нас. Особливо раділи коли восьмирічний Ренат, з великою відповідальністю і майже по дорослому, читав вірш поета.

   Закінчилася зустріч словами, які закликають нас до дії:

Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Віра Марущак, письменниця, журналістка