Національний пісенний музей України в Чернівцях
Так називається новий проєкт «Буковинського журналу», про який ідеться у 3-у числі часопису, що побачив світ напередодні 30-річчя Всеукраїнського фестивалю «Червона рута», що проходив у Чернівцях 1989 року. У цій публікації йдеться: «під час нинішнього відзначення 70-річчя від дня народження геніального композитора і поета Володимира Івасюка повністю експозиційно оновлений музей відвідали Микола Проданчук, який очолює науковий центр та державне підприємство «Науковий центр превантивної тексикометрії, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» («ЕКОГІНТЕКС»), буковинець, колишній чернівчанин та заслужений художник України Андрій Холоменюк. Оглядаючи експозицію, захоплюючись нею, Микола Георгійович, вловлюючи побажання музейників, пропонує на теренах культурної установи заснувати спільно з «ЕКОГІНТЕСК» та Чернівецьким меморіальним музеєм Володимира Івасюка «Національний пісенний музей України» у Чернівцях. Чому саме в нас? Бо ж чимало пісень, крім українських, ще й румунських, польських, німецьких, вірменських, єврейських, угорських та інших отримали свою прописку саме на Буковині й тут найчастіше звучать на повен голос».
Крім того, «БЖ» публікує унікальне Інтерв’ю заслуженого артиста України Кирила Стеценка з Квіткою Цісик, взятого ним ще в лютому 1991-го року в Нью-Йорку. Усіх бажаючих приєднатися до важливої розмови про проєкт не тільки українських авторів, а й представників інших національностей запрошуємо це зробити на сторінках журналу, за електронною адресою чи письмово: bukgur@gmail.com, або ж за адресою: 58003, м. Чернівці, вул. Маяковського, 40/1, меморіальний музей В. Івасюка. Чекаємо ваших думок, пропозицій та ініціатив.
У черговому числі «БЖ» можна знайти чимало актуальних і вкрай важливих на сьогодні тем. Анатолій Ковальчук у рубриці «Історія. Повинен знати кожен» загострює історичні моменти 850-річчя спалення Києва москалями, Михайло Василенко розповідає про методи боротьби з новоявленими окупантами Україми за творами лауреата Шевченківської премії Михайла Андрусяка «ГОЛОС ПОВСТАНСЬКОЇ СУРМИ КЛИЧЕ ДО БОЮ ЗА ІДЕАЛИ УКРАЇНСТВА». Юрій Павельчук цікавить зі знахідкою національного значення «ЛИК ХРИСТА» – ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІТ ШЕВЧЕНКА».
Художня творчість презентована останніми новелами великого українського прозаїка Василя Портяка, який на початку цього року відійшов у вічність, віршами ювіляра Тараса Девдюка, Юрія Синевира, дебютанта часопису Станіслава Новицького, прозові твори Марії Вайно, Мирослави Данилевської-Милян, продовжує знайомство з документальним романом Володимира Білінського «Роман Шухевич», перекладами Олександра Косенка поетеси з Кубані Любові Земної. У «Літературних діалогах» ведуть розмову письменники Василь Шкурган (Україна) і Тараса Девдюк (США).
Ювілейна рубрика знайомить читачів з «круглим столом», який проходив у Львівському історичному музеї з нагоди 125-річчя від дня народження хорунжого Січових стрільців, художника, відомого археолога, професора Івана Старчука, Леся Салій розмовляє з Данилом Ільницьким з нагоди 110-ї річниці геніального поета Богдана Ігоря Антонича: «АНТОНИЧ ВІД А ДО Я»: КНИГА, ЩО СПОНУКАЄ ПАМ’ЯТАТИ», Надія Бабач і Семен Абрамович досліджують творчість румунського поета і перекладача Мірчі Лютика до дня його 80-ліття, Богдан Смоляк – Богдана Чепижка. Літературознавчі студії представлені публікаціями Наталії Бабюк «ТОПОС КОЛОМИЇ У РОМАНІ ІРИНИ ВІЛЬДЕ «СЕСТРИ РІЧИНСЬКІ», Василя Твердохліба «СИНЄ І ЧОРНЕ. НЕБО ЛЮБОВИ У ВІНГРАНОВСЬКОГО Й ПАВУЛЯКА», Віри Тороватової «МОЖЕ, СЛОВО Й МОЄ ВАМ ЗАСЯЄ, ЯК ПЛОМІНЬ».
Рубрики «Незабутні» і «Спогади» помістили матеріали Василя Рябого про поета Романа Кудлика, Світлани Кирилюк, Романа Кракалії і Михайла Василенка про Тараса Мельничука, вечір шістдесятників у Чернівцях на початку 60-х років, літератора Івана Дробного. У «Незвичайних історіях» Ілля Стариков оповідає про неопублікований роман Леоніда Первомайського.
Подано також економічний аналіз про складнощі теперішнього життя Валерія Євдокименка і післямову з нагоди його 80-річчя Юрія Корнєва. Володимир Ворончак не вперше запитує на сторінках ЗМІ «ЧИ ПРИЖИВУТЬСЯ СИМВОЛИ-ОБЕРЕГИ ЗА ЛЮБИТЕЛЬСТВОМ І СПОЖИВАЦТВОМ?» у Вижниці. Скільки Нобелівських лауреатів, вихідців з України – про це розмірковують Петро Ляшук, Василь Пішак і Юлія Ляшук. Степан Кириляк подає інформацію про спорудження Володимиром Шолудьком паркової скульптури керівникові танцювального ансамблю «Смеречина» Валерієві Васькову «Такого пам’ятника немає в Україні».
Рецензують на сторінках часопису нові книжки: Володимира Кузика – Андрій Содомора, отця Валерія Сиротюка – Олена Логінова, Івана Гентоша – Богдан Дячишин, Світлани Бреславської– Ігор Фарина, Володимира Карачинцева – Віктор Палинський, Василя Ботушанського – Тадей Яценюк.
Обкладинку «Буковинського журналу» прикрашають репродукції тематичних різьблених робіт народного художника України Ярослава Пасічанського, який відзначає своє 75-річчя від дня народження. Крім ювілейної виставки, буде презентовано і його фотоальбом «Карпатські рапсодії», який на сторінках журналу представляє поет Василь Герасим’ юк.
«Буковинський журнал» можна придбати за адресою: м. Чернівці, вул. Ончула, 4, вул. Маяковського, 40/1, музей В. Івасюка. Розпочинається також передплата видання на 2020 рік (її вартість 225 грн. на рік), яку можна оформити у будь-якому відділенні Укрпошти, а також за вказаними адресами. bukgur@gmail.com, або ж за адресою: 58003, м. Чернівці, вул. Маяковського, 40/1, меморіальний музей В. Івасюка, телефони 050-876-0457, 0372-55-08-89.
МИРОСЛАВ ЛАЗАРУК