Я не практикую таких масштабних велотурів, як чортківець Олексій Гуска. Але вчора, 24 липня, об’їздив десь зо 40 км по місцях, які пам’ятають Богдана Лепкого, єпископа Григорія Хомишина, отця Віталія Байрака (і ще нашого Любомира Махомета, депутата Чортківської міської ради): Копичинці – Чагарі – Крогулець – Коцюбинці – Жабинці – Пробіжна – гора Святий Ян – Швайківці – Слобідка (Пастуше).
Отже, Чагарі… До речі, хто знає історію села – коли воно виникло? На старих картах його нема. Найпопулярніший туристичний об’єкт у Чагарях – скульптури роботи Олексія Степанова (?). Перша з них – Мавка і Лукаш. Постать Мавки зображена із особливою любов’ю. Вона у декольте і з грайливо відставленою ніжкою…
У Чагарях – каскад ставків. Води мало, але водне дзеркало загалом наповнене. Нічлава тут і нижче (!!!) не тече – орендарі з останніх сил тримають воду у ставках. Рубки верб, за які екоінспекція нарахувала великі збитки, позаростали лозами і бур’янами – оглянути важко…
Крогулець. Є пам’ятник Богдану Лепкому (до речі, у нас в Кривенькому, де він народився – нема. Дерев’яна церква Параскеви, у якій служив парохом отець Сильвестр Лепкий, збереглася. Обкладена свіжим брусом, але на щастя ще не позолочена. Гарна.
Ставок – також обмаль води.
Коцюбинці – великий давній став, мало води, Нічлава не тече.
Жабинці – також мало води. Костел у жахливоу стані. Є кілька вікових лип – найбільша 4.15 метра.
Допоки їдемо по території Гусятинщини – дорога пристойна. Біля Пробіжної починається рідне Чортопілля…
Пробіжна – став загалом наповнений. Звідси можна котити асфальтом на Колиндяни – Шманьківчики, а можна піти направо – і далі через гору Святий Ян – на Швайківці.
Тут дорогу колись було складено тесаним каменем, але у радянську епоху “покращено” щебенем. Так що на шосейному ровері краще сюди не потикатися…
У Швайківцях відомий пам’ятник св. Флоріану. У нашому народі є думка, що він унікальний, але Вікіпедія так не вважає. Начебто є ще його зображення у Микулинцях і Львові… https://uk.wikipedia.org/wiki/Святий_Флоріан
У селі його встановлено паном Руброфом у пам’ять про австрійського офіцера, який загинув при гасінні пожежі.
На колишньому фільварку того Рудрофа є кілька величних лип, але обміряти їх було ліньки (дуже спекотно).
У ставках мало води. НІчлавка і Ставки майже не течуть…
Біля церкви погруддя отця Байрака. Церква на старих дубових лагах, але оновлена вагонкою і синьо-жовтою фольгою – словом сяє з віддаля усією своєю дикістю…
Збереглася стара школа. Стоїть порожня. Але як стоїть!!! Дивно мені: у австрійського уряду були кошти на будівництво і підтримання школи у Швайківцях. У польського також. За совітів вона також була. Українська держава школу закрила… Немає ані школи, ані клубу. Уся культура – в церкві.
Тут десь поряд Микола Бандрівський розкопав курган епохи бронзи, але то Любомир Ол. знає краще…
Далі – через поля, шутрованою дорогою – на Слобідку (тепер – Пастуше). А там вже Заводське. Як далі до Чорткова – ви знаєте.
Олександр Степаненко, фото автора.
