ЧИТАЙМО, ПЕРЕДПЛАЧУЙМО, ПІДТРИМУЙМО
НАШУ «ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНУ»!!!
меч заховай до часу… але слово –
наче стрілу – випускай його вчасно.
Ірина Калинець, «Шлюб із полином»
…Пам’ятаймо застереження Євгена Маланюка «Нечитання знесе Україну зі світу» і давнє українське козацьке прислів’я: «Моя хата скраю – першим ворога зустрічаю». Щоб не зростати безбатченками і не бути бездомними на рідній землі.
Людина, яка не читає, не здатна мислити творчо і мудро. Така людина перетворюється на раба чужих думок. У наш час виховання, формування світогляду молоді є одним з основних засобів уникнення глобальної катастрофи: «Від Арістотеля до Томи Аквінського досконалістю вважали мудрість, що виникає з досвіду і стосунків з іншими людьми, через які доброчесне життя пізнається на прикладі. Ключ до нашої досконалості – не генна інженерія, а виховання ХАРАКТЕРУ» (Стівен Пост. У кн. Мічіо Кайку, «Фізика майбутнього»).
А ось думки академіка Олега Кришталя (директора інституту фізіології ім. О. О. Богомольця): «Мозок убивають лінощі. Мозок гнучкий у будь-якому віці, але його необхідно вправляти, тренувати, використовувати за призначенням. Мозок стимулює: ЧИТАННЯ, ПИСЬМО» і все, що спонукає до РОЗДУМІВ.
ДИТИНА НАРОДЖУЄТЬСЯ З ГОТОВИМ ДО ПІЗНАННЯ СВІТУ МОЗКОМ. Від нас залежить, чим ми його наповнимо.
Ейнштейна запитали:
– Що необхідно робити, щоб діти були розумними?
– ЧИТАЙТЕ їм казки !
– Що необхідно робити, щоб діти були ДУЖЕ розумними?
– ЧИТАЙТЕ ЇМ ПОБІЛЬШЕ КАЗОК !
Писане слово було й залишається найбільшим ворогом сердечної закам’янілості. Його вплив на людину досі не розгадано, бо саме книжка – найдивовижніший винахід людства: «Із численних світів, не отриманих людиною в дар від природи, а створених нею самостійно із власного духу, світ книг найбільший. Без слова, без писемності і без книг немає історії, немає поняття людства» (Герман Гессе, «Магія книги»).
Мирослав Дочинець зізнається, що він «ліпший читач, ніж письменник», і згадує чоловіка, який сказав йому, що «Добра книга – то розмова з Богом…» Коли читаємо, роздумуємо – будуємо своє «я». Для цього потрібно постійно протирати від пороху книжки і дзеркала своєї пам’яті: «Я протираю і протираю дзеркало – й мені бачиться те, що, здавалося, давно призабулось. Тепер я зрозумів, що дзеркала не просто треба, а вкрай необхідно протирати. Це допоможе нам більше пізнати себе і життя» (Михайло Слабошпицький, «Протирання дзеркала»). У цій же книжці Михайло Слабошпицький згадує, що читання, зокрема для Василя Земляка, було процесом глибоко творчим: «Фрідріх Ніцше сказав, що одним людям читання заважає думати, а іншим – допомагає. Саме до таких, інших, належав Василь Земляк. У ньому жила глибоко органічна потреба спілкування з думкою у літературному вираженні.
Далі Земляк розводиться про те, що ми не маємо жоднісінького уявлення про те, хто з нас що пише, бо ліниві читати одне одного». Силкуймося… Читаймо газети, часописи і книги, роздумуймо, споглядаймо багатство довкілля, впиваймося його красою – іншого способу пошуку істини, пізнання мудрості й духовного вдосконалення світ не знає…
Богдан ДЯЧИШИН, член НСПУ, доктор філософії, доцент, м. Львів.
Життя бігло по висхідній: школа, інститут, аспірантура, дисертація… Працюючи у Львівській Політехніці, згодом у Лісотехнічному університеті, викладав електротехніку, обчислювальну техніку та програмування. У 35 літ опублікував понад 50 науково-методичних праць.
Писати для загалу почав 2014 року. Автор 9 книг есеїстики та понад 170 газетно-журнальних публікацій. Понад 1000 примірників своїх книжок подарував бібліотекам міст, сіл, шкіл, коледжів, університетів, у зону АТО ЗСУ; проводжу творчі зустрічі з школярами СШ, студентами коледжів, університетів, військовими ЗСУ, читачами міських і сільських бібліотек.
- S. Почнімо з Міністерства культури і Львівщини. Копія статті направлена: Міністерство культури, Львівська ОР, ОДА, голові м. Львова.
