Відомий травознай і біоенергетик із Борщова ділиться із читачами журналу секретами народної медицини. Йому підкоряються гіпертонія, остереохондроз, ревматизм, головні болі, хвороби травлення, оперізуючий лишай і навіть рак.

Григорій Юрійчук вже багато років лікує хворих власним, перевіреним часом методом: «живою» і «мертвою» водою, яку виготовляє сам, та настоянкою лаконосу американського, який є ефективним природнім антибіотиком. Усе життя борючись із власними недугами, серед яких були і онкологічні, він сам себе лікував, а ще допомагала врятуватися віра у свою справу і велике бажання жити. Його наполегливості у боротьбі із власними хворобами можна лише подивуватися. Тепер він охоче ділиться досвідом з усіма, в кого є подібні проблеми, дописує до газет, листується з хворими.

Хто ж такий Григорій Юрійчук і звідки у нього такі знання? Ще з дитинства Григорій Онуфрійович любив висаджувати квіти, дерева, доглядати вазони. Рослини гарно приймалися, розросталися і родичі казали, що він «легкий на руку». У школі любив природничі науки, багато читав додаткової літератури про рослини, про їх цілющі властивості. А вже коли одружився і у нього раптово захворіла старша дочка, вирішив відмовитися від медичних препаратів і вилікував серйозне запалення вуха настоянкою трави, що носить в народі назву «зозулині черевички». Це було ще у 60-тих роках, і рецепт цей Григорій Юрійчук віднайшов у «Вільному житті», за що завдячує газеті донині. Хвороба відступила, а цілющі краплі він почав готувати сам і пропонувати знайомим. Відтоді й пішла про нього слава, як про умілого травозная.
Тоді прийшло розуміння, що у лікуванні навіть складних недуг можна обійтися і без втручання офіційної медицини, якій цілитель не довіряє.
Астму, яка передалась йому у спадок від батьків він лікує настоянками дивясилу і кореня солодки, завдяки цьому, як стверджує, живе і досі. А ось тих, хто з ним лікувався свого часу у лікарнях, вже немає серед живих.     Вважає, що неприпустима помилка традиційного лікування у шпиталях – заліковування астми гормональними препаратами, що згодом ставить людину у залежність до гормонів.
Та справжні біоенергетичні здібності здобув після клінічної смерті.
У нього була важка пневмонія, болі почалися в суботу, тому до лікарні вирішив не їхати, а зачекати полегшення вдома. Але ставало дедалі гірше, біль був нестерпним. І тоді Григорій Онуфрійович звернувся до Бога з такими словами: «Боже, забери від мене біль на п’ять хвилин, щоб я хоч міг заснути». Те, що сталося згодом із моїм співрозмовником інакше як дивом не назвеш. Він міцно заснув і відчув, що виходить зі свого тіла. Був такий блаженний стан теплоти, спокою, радості. І ніякого болю. Цілитель піднявся над самим собою і побачив своє тіло, він чув і бачив, як розмовляє дружина з дочкою, як вона іде на кухню. Крізь прочинене вікно почув розмову сусідок, які йшли в магазин. Суворий, але не злий голос йому наказав повернутися у своє тіло рівно через п’ять хвилин. Коли цей час минув, якась сила підняла його над тілом і плавно у нього опустила. Відчуття було таке, ніби ти  занурюєшся у теплу ванну. Після цього хворий прокинувся і його вже абсолютно нічого не боліло. Неймовірно, але ще півгодини тому, він думав, що прощається з життям, адже біль був просто жахливим! І ось він почувається абсолютно здоровим і розуміє, що дуже хоче їсти. Хвороба відступила невідомо куди, а в понеділок Григорій Юрійчук уже розкидав гній у себе на городі! Що це було: сон чи реальність? Цілитель переконаний, що він пережив клінічну смерть, а до життя його повернув Всевишній. Він зрозумів, що душа людини – це субстанція, яка здатна мислити, аналізувати, чути і бачити, відчувати. А тіло – лише оболонка, у якій вона живе. Пізніше він побачить програму по телебаченню, де люди, які пережили клінічну смерть, розповідали про те, що пережили, і у нього не залишиться жодного сумніву, що це був не сон, з ним трапилось аналогічне.
З тих пір, як  його щось боліло, він проводив руками по тілу і відчував холод у місцях болю. Від здорових  частин тіла, навпаки, йшло тепло. Свої нові здібності він випробовував на рідних і чітко визначав таким методом, де є проблеми. Сьогодні він може таку діагностику провести будь-кому.  Однак біоенергетика -це скоріше діагностика, а лікуватися, переконаний Григорій Онуфрійович, треба травами та «живою» і «мертвою» водою.    Цього цілком достатньо, щоб здолати будь-яку хворобу і обійтися без медикаментозного втручання.
Спілкуючись і з науковцями, і з іншими цілителями, він зробив висновок, що майже усі серйозні  недуги у людей провокує …трихомонада – одноклітинний паразитуючий організм , який лікарі називають терористом ХХ століття. За 800 млн. років свого існування на Землі,  трихомонада чудово пристосувалася до імунної системи людини, тому її лікування дуже складне і довготривале. Цей збудник є причиною численних хвороб: коліту, ентероколіту, холециститу, гінекологічних проблем у жінок, безпліддя, ракових пухлин.
– Людина може навіть не підозрювати, що у неї є трихомонада, вона роками лікує одну болячку за іншою, але ж причина залишається, і про цю причину не знає ні сам пацієнт, ні лікар, що його лікує, – аргументує свою розповідь Григорій Онуфрійович. – Якщо  трихомоніаз не лікувати вчасно, потім його взагалі важко виявити. По суті: що таке рак? Це колонія грибків, появу яких провокує трихомонада. Тому, якщо не позбутися цього збудника, немає сенсу лікувати таких хворих, оперувати їх і опромінювати. Потрібно пройти відповідні аналізи, а вже потім – медикаментозне лікування по схемі і вживати настоянку лаконосу. Окрім цього раковим хворим я пропоную вживати «мертву» воду, яка ефективно бореться із новоутвореннями.
Живу й мертву воду я отримую шляхом електролізу звичайної води, зануривши в неї два електроди (анод і катод) і пропускаючи через воду протягом 5—6 хвилин потужний електричний струм. «Жива» вода, яка утворюється біля катода, має різколужну реакцію, «мертва», яка утворюється біля анода, — дуже виражену кислу. Крім того, більшість хвороботворних бактерій, які містяться у воді, гинуть. Біля одного з електродів утворюється вода зі стимулювальними властивостями, біля іншого — з пригноблювальними. Звідси й назва — «жива» і «мертва» вода. «Жива» вода прискорює ріст рослин, сприяє загоєнню ран, підвищує імунітет організму, «мертва» — навпаки, пригноблює ріст рослин, гальмує розвиток мікроорганізмів, бореться з пухлинами. Я сам майструю такі пристрої і відсилаю їх людям на замовлення, а можу  і адресу підприємства дати, де їх масово виготовляють.  Мене смішить, коли необізнані люди думають, що мертва вода, це те, що отримують від миття мерців!
Як розповів мені Григорій Юрійчук, за певними схемами, чергуючи «живу» і «мертву» воду, можна лікувати алергію, ангіну, біль у суглобах, аденому передміхурової залози, запалення печінки, різноманітні запальні процеси, закриті нариви, фурункули, гнійні рани, зубний біль, печію, грип, кашель, кольпіт, лишай, екзему, розширення вен, онкологічні патології.
Дію цього методу  випробував на собі і своїх рідних. Скажімо за тиждень він вилікував свою дружину від оперізуючого лишаю. Коли розповідає про це лікарям, з нього сміються, мовляв, як таке може бути? Адже на лікування цієї недуги ідуть роки!  А сусідку , якій мали відрізати палець на нозі, вилікував від гангрени.
Цілитель сам у себе передбачив рак. Просто відчув . Пройшов обстеження і все підтвердилось, тому хірургічного скальпеля не зміг уникнути, занадто вже пізно було. Пригадує, на операційному столі давав рекомендації хірургам як і де різати, вказуючи на точне місце свого тіла. Після операції він ще проходив курс опромінення, але коли після цього утворився метастаз, відмовився від лікування. Почав лікував себе сам, своїми ж методами.  Вживав настоянку кореню балабану, листочків омели, болиголову, три рази на день пив мертву воду, нею ж масажував місце, де знаходився метастаз і одужав на подив усім. Лікарі при черговому обстеженні не знайшли і місця від пухлини. А через три місяці Григорій Онуфрійович уже носив мішки з картоплею на своєму городі. Сьогодні почувається добре, лікує інших. Вважає, що його, насамперед, спас Бог і велика віра в одужання.
Григорій Юрійчук стверджує, що кожна людина може розпізнати у себе певну хворобу і запобігти їй. Скажімо, онкохворі на ранніх стадіях відчувають депресію, незрозумілий стан тривоги, швидку втомлюваність.  І навіть така ознака як потяг до солодкого теж має насторожити, адже пухлині для росту потрібна глюкоза, яка є у цукрі. Так організм сигналізує про проблеми, тож варто не зволікати і зробити певні обстеження.
Радить цілитель використовувати і різноманітні мазі, бальзами і настоянки на основі трав’яних коренів, які можна придбати в аптеках. Наприклад із болем у суглобах чудово справляється  мазь живокосту.
А ось лаконос вирощує у себе на присадибній ділянці, сам і готує з нього ліки.
Скільки вилікував хворих – не рахував, але люди  приїзджають до нього часто, щоб подякувати.
У селищі цукровиків, де живе Григорій Онуфрійович, його знають усі, однак багато хто не вірить, що рак можна вилікувати якимись там настоянками чи водою. Він пропонував декільком хворим дотримуватись його методики, та рідні відмахувались, витрачаючи великі суми на операції чи інших, більш розкручених і відомих цілителів. Шкода, каже, не того, що не дослухались до нього, а того, що хворим це не допомогло і сьогодні їх уже немає серед живих.
Він часто друкує свої дописи у медичних газетах, тому відгуків і прохань про допомогу  приходить чимало. Пишуть люди з України, Росії, Білорусії, Польщі. Страшно і те, що у відчаї хворі  потрапляють до рук псевдоцілителів і  шарлатанів, які обіцяють повне одужання за великі гроші. На такому – гріх заробляти, переконаний Григорій Юрійчук.
– Мої методики науково підтверджені, вивчені і дають результат, тому я сміливо лікую людей.  Єдине про що шкодую, то про те, що не обрав професію лікаря, думаю, з мене вийшов би непоганий медик,  – каже Григорій Юрійчук.

P.S. Якщо вас зацікавила методика Юрійчука, можете зателефонувати йому за номером: (03541) 7-52-71, або ж написати листа за адресою: м. Борщів, вул. Чернецького, 2, кв. 6. І обов’язково вкладайте у лист чистий конверт для відповіді.
 
 

ІРИНА  МАДЗІЙ,
                                                                          м. Борщів.
                                                                     Фото авторки.
На фото: Григорій Юрійчук демонструє прилад,

за допомогою якого добуває «живу» і «мертву» воду.