За сприяння Бережанського краєзнавчого музею, Клубу бережанських вишивальниць та приватного колекціонера Віри Матковської 23 серпня у виставковому залі краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Борщівська сорочка». Ведучою заходу була голова Клубу вишивальниць, заслужений працівник освіти України Тетяна Дубіч.
Перед присутніми виступили й враженнями від виставки поділилися заступник міського голови Олег Захарків, начальник відділу культури, національностей, релігій і туризму районної держадміністрації Алла Соколовська, співзасновник ГО «Школа борщівської народної сорочки» Лариса Овчарук, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва Людмила Павлова, голова ГО «Школа борщівської народної сорочки», член Національної спілки майстрів народного мистецтва Вікторія Кривоніс, директор районного центру позашкільної освіти Олена Різник з учасником театру-студії «Взори» Русланом Соколовським та учасники студії «Арт-Крок» Вікторія Кукурудза й Вікторія Синишин. Завершальне слово мала в.о. директора музею Наталія Бойко.
Відома на Тернопіллі й за його межами пошановувачка вишиття Віра Григорівна Матковська уже чимало років є збирачем національного вбрання. Її колекція складається з півтори тисячі жіночих і чоловічих вишитих сорочок, запасок, спідниць, кожушків, безрукавок… Ці вироби народної творчості мають велику цінність.
Народилася Віра в східно-подільському містечку Гайсині на Вінниччині у багатодітній сім’ї. У дитинстві на родинні свята чи урочисті події колекціонерка разом зі своєю сестрою одягали вишиті їх мамою сорочки. Як родинну реліквію зберігає сім’я Матковських вишиту безрукавку («горсетик»), яку її мати придбала ще у 1950-х роках, відпочиваючи в Моршині. Закінчивши середню школу, Віра вступила до Київського технологічного інституту. Згадує, що тоді, в 1970-х роках, серед молоді досить модно було носити якісь елементи народного одягу: сорочки, кептарики до джинсів чи спідниць. Вона сама в такому одязі ходила на лекції, до театру. Після закінчення інституту Віра з чоловіком Анатолієм (теж подолянин із Кам’янця-Подільського) одержали скерування у Тернопільську область. Тут молоде подружжя потрапило на місцевий мистецький фестиваль “Золота осінь” у Борщові, й Віра закохалася в тутешні пречудові вишиті сорочки. Вона й сама вишивала, бо ще мама привчила її з сестрою до цього, але Тернопілля зачарувало її найбільше.
У Віри Матковської є ідеї щодо створення музею-студії вишивки, де діяли б виставковий зал та майстерня для всіх охочих оволодіти традиційними прийомами мистецтва вишивки, проведення майстер-класів світовими фахівцями української вишивки з інтелігенцією, вчителями трудового навчання, вишивальницями нашого краю, проведення виставок-експозицій на спорудженому подіумі студії тощо.
Виставка «Борщівська сорочка» зацікавила багатьох мешканців краю. У рамках заходу для усіх охочих був проведений майстер-клас із борщівського верхоплуту.
Тетяна Бідзіля, м. Бережани.
.
