Четвертого березня у Дніпрі, на залізничному вокзалі, письменник, поет Андрій Пермяков презентував свій новий проєкт – книгу «Залізна евакуація», в якій розповідається про недавні трагічні події – евакуацію українців із різних куточків нашої країни у лютому-березні минулого року, та мужню, по-справжньому героїчну роботу українських залізничників.
Проєкт непростий, навіть складний, оскільки залучені й актори, й візуалізація образів, сам автор читає уривки з книги. та й місце проведення заглиблює відчуття від почутого та побаченого. Приміщення залізничного вокзалу – дуже вдале місце для проведення подібного заходу з темою, яка не відпускає ні пасажирів, ні робітників залізничної дороги України.
Книга у пана Андрія вийшла дуже непроста, – це історії від учасників подій – залізничників. Керівники, чергові, провідники розповідають: у текстах йде пряма мова та занадто емоційна розмова про страшні події. І це занурення в травму, яка стала народною, є об’єктивним сприйняттям тієї межі, яку переступило наше суспільство в оцінці війни – кривавої та несправедливої щодо нації.
Свідоме та півсвідоме сприйняття подій за допомогою розповідей учасників евакуації емоційно «розігнано» до межі, коли й у жінок, й у чоловіків, присутніх на презентації, на очах з’являються сльози, бо травма та її сприйняття багатовекторні й складні: вони як архетип людського горя, бо очима людей відображено занадто багато. Разом з ними й читачі (у цьому випадку – слухачі) можуть поринути у спогади та відчути увесь жах тих місяців, коли люди виїжджали від бомб, руйнації та смерті.
Скажімо дві речі в фіналі. Книга заслужила собі місце в історії української літератури, яка відображає війну в Україні, вже тим, що без аналітичності й награної публіцистики, показала читачеві глибоко травмованих людей, яких врятували, але які вистояли. Показала героїзм простих робітників залізниці, які пори все, працювали, розуміючи, що ніхто окрім них.
І ще. Описане в «Залізній евакуації» первинне почуття безсилля переростає у ствердження переможної ноти. Коли насправді загартовуєшся у надскладних ситуаціях, так можливо трактувати величезну жертовну роботу людей, кожен з яких просто працював на свойому місці.
На презентації були присутні члени НСПУ Дніпропетровської області, й ми пишаємося роботою колеги.
Браво, Андрій Пермяков!
Знаємо, що проєкт буде демонструватися ще у кількох великих містах, тому рекомендуємо відвідати та познайомитися з артистами й поаплодувати автору.
Пресслужба ДОО НСПУ
