Омелян ЛУПУЛ

***

У Мадриді відкрито пам’ятник

Лесі Українці (із теленовин)

На чужині, мовби на Волині,

Де Мадрид вирує і шумить,

Для перепочинку в часоплині

Леся зупинилася на мить.

Недаремна Ваша, Українко,

Ся велична світова хода:

Перед Вами на коліна, Жінко,

Дон Кіхот з Ламанчі припада.

Добре знаний по усьому світі,

Позбирався мудрий нарід наш.

Мавка колихається на вітті,

На сопілці виграє Лукаш.

І зринає щира, не лукава

(Геніям лиш Бог дає таку)

До небес безкомпромісна слава —

Слава у терновому вінку.

____________

Прим. Автор пам’ятника  Лесі Українці у Мадриді — скульптор, заслужений художник України Микола Обезлюк.

Омелян ЛУПУЛ

***

Стоїть сторозтерзаний Київ

І двістірозіп’ятий я.

П.Тичина

Біженці без паспортів і віз

Запрудили Андріївський узвіз,

Аж на Поштовій сам Архістратиг ,

Від того подивований, застиг.

А у Лаврі на святій Руїні

Клич зринає «Слава Україні!»

І відлунь відкочується лава

«Героям слава!»

м. ЧернівціП

Лупул Омелян Володимирович (01.08.1950, с.Раранча, нині Рідківці Новоселицького  району Чернівецької  області) – поет-байкар, лірик, прозаїк-романіст,  автор віршів для дітей. Головний редактор видавництва «Рута» Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

У творчому  доробку Омеляна Лупула 38 книг, в яких автор піднімає вічні філософські, гострі суспільні  й національно-державотворчі, морально-етичні та естетичні проблеми. Його тексти відзначаються згармонізованістю логічного і чуттєвого. Їх широкий тематичний спектр тісно поєднується з технічною досконалістю та образною витонченістю. У своїй літературній  практиці автор презентує такі віршові форми, як хоку, танка, рубаї, септими, октави, децими, ронделі, ронсарові строфи, вірші у прозі тощо, в яких зріло, художньо довершено конденсує особисте сприйняття дійсності та виносить його на широкий читацький загал. Літературна критика та поціновувачі мистецького слова високо оцінили його роман у новелах «Світе білий – світе чорний» (2023 р.)

Вірші Омеляна Лупула, перекладені італійською мовою І.Трушем, вийшли в Італії в м. Ареццо (Chimere e poesie ucraine. – Arezzo-Italia: De Filippis Editore, 1992). Його поезії перекладені також молдавською та румунською мовами. Примірники книг О. Лупула «1000 байок», «Літо моє високе», «Свята земля» є у фондах паризької бібліотеки Симона Петлюри.

О.Лупул – дипломант  24-го (1996) і 30-го (2002) міжнародних  поетичних конкурсів у Мілані, нагороджений медаллю міжнародного  конкурсу «Мир 2002» (Італія), іншими літературними відзнаками.

Аделя Григорук,письменниця,  заслужена працівниця освіти України, членкиня НСПУ, НСЖУ