Поблизу села Білої, що у Чортківському районі, стоїть пам’ятний хрест на вшанування трагічної події 1952 року. Саме на цьому місці енкаведисти розстріляли сільських підпільників-патріотів, які зложили голови у нерівній боротьбі за незалежність України. Ініціатором встановлення цього пам’ятного знака став місцевий житель Петро Євстахович Безпалько.
Коли трапилась ця трагічна подія в селі, Петрові Безпальку було всього дев’ять років. Але він ще донині пам’ятає, як сільські жителі побивалися за молодими хлопцями і дівчатами, що загинули від рук катів холодної листопадової пори 52-го року, яке горе увійшло в родини загиблих.
Це сталося в ніч з 21 на 22 листопада. У селі тоді відзначали релігійне свято Архістратига Михаїла. Три гарнізони енкаведистів із Чорткова, Білобожниці і Копичинців щільним кільцем оточили п’ятьох вихідців із Білої: Панька Маліцького, Петра Скрипника, Варвару Косак, Дарію Савіцьку і Юлію Ружицьку. Хлопці, коли зрозуміли, що порятунку немає, аби не здатися ворогові живими, застрелилися. Дівчат убили енкаведисти. Зокрема, Дарію Савіцьку вороги пристрелили під Чортковом поблизу греблі, Юлія Ружицька від катувань загинула у Львівській тюрмі.
Їхні душі злетіли журавлями в небо, а на землі у невимовній тузі за синами і дочками побивались батьки, родичі, сусіди.
Петро Безпалько розповідає, що давно мріяв спорудити пам’ятний знак на честь загиблих односельчан. Довго виношував цю ідею. І ось не так давно величний хрест пам’яті постав поблизу лісу, саме на тому місці, де загинули молоді патріоти.
Чи не всі жителі села зійшлися до цього місця, аби віддати шану загиблим, помолитися за упокій їх душ. Урочистий обряд освячення здійснили священики різних конфесій Чортківщини, велично лунали церковні і патріотичні пісні.