Причастя кришталем із отчої криниці
До ось такого означення срібнозвучного слова, котре виповнило зізнанням в любові вітцівщині книгу «У водовертях Серету» білівчанина Петра Федоришина, редактора газети «Вільне життя», вдалася активна дописувачка «Вж», знана у краї поетка Раїса Обшарська.
І мовлені ті слова були в часі презентації на загал цього схвально й відрадно сприйнятого людністю видання. Вона співпала у часі з 5-літтям функціонуючого при районному краєзнавчому музеї клубу творчих особистостей, «хресними батьками» котрого є подружжя краєзнавців Ольги та Яромира Чорпітів. Та оскільки музей нині перебуває на капітальному ремонті, то відбувалася презентація в районній бібліотеці. Зрештою, де ще так достоту можна представити книжку, як не у храмі книг?
Зрештою, та оказія не мала якоїсь стрункої сюжетної побудови. Тож можна слушно «охрестити» зібрання людей, небайдужих до творчості й зокрема красного письменства, творчими посиденьками. Бо з ініціативи насамперед співавтора книжки, уродженця с. Біла, краєзнавця і члена клубу Андрія Базалінського спілкування велося у довільній формі, надавши тому полілогу щирості й відвертості. Таким же доступним, щирим та відвертим виявився і сам автор, Петро Федоришин – журналіст, історик, краєзнавець, видавець, викладач Тернопільського національного педуніверситету ім. В.Гнатюка, людина напрочуд талановита й багатогранна, за що й влучно «охрещена» господинею тих посиденьок Ольгою Чорпітою «конгломератом».
Майже двогодинна бесіда раз у раз «приправлялася» то споминами, видобутими зі сховку літ, то запитаннями, то зізнаннями у почуваннях, зродженими прочитаним-почутим, а то – розчахнутою до глибин душі сповіддю щодо власної творчості. Тим, як відображено на сторінках книжки білівське шкільництво, цікавилась педагог-ветеран з 20-літнім стажем Олександра Решетар, щодо січового стрілецтва – мешканець с. Черкавщина Михайло Скрипник, родиною князів Потоцьких – колекціонер-краєзнавець Богдан Пригар. Майстриня-витинкарка, поважана лемкиня Марія Бурдяк озвучила одкровення: «Ніхто в селі не прочитав стільки Біблії, як цю книжку». Надзвичайно цікавою і навіть настільною для себе через настільки повний, соковитий та пізнавальний опис рідного для автора села назвав презентовану книгу про с. Біла заступник голови районної ради Любомир Хруставка, поцінувавши її з`яву за найсуттєвішу упродовж поминулого року подію в культурному житті району. Було почуто, що книжка стала щемним трунком для душі білівчанці-художниці Ірині Вербіцькій-Магезі, господині етномайстерні «Куферок» у Чорткові. Бібліотекар Галина Куфель за нагоди дякувала за науку своєму колишньому викладачеві в часі студентства у ТНПУ Петрові Федоришину, а журналістка Олександра Іванців цікавилась просторовим баченням творчих обріїв майстра пера після вивершення ним такого глибинного опису. Багатолітня бранка таборів за любов до України Марія Штепа «охрестила» автора білівського життєпису генералом, а читачів «Вж» – його армією, й дісталася із вуст Петра Федоришина поцінування її життя вищим за будь-яку книжку, а з його рук – презентоване видання. Директорові ЦБС Оксані Колівошко автором було вдаровано цілу біблотечку. А присутня на презентації дружина автора, радіожурналіст Людмила Островська зізналася, що мала нагоду читати твір у рукопису, пройнятому енергетикою, котра відчутно лягає на душу. Й ота довершеність мовленого, підсумована Андрієм Базалінським, виявилась співзвучною з почуваннями всіх: зустріч не просто припала до душі – вона виповнила її зігріваючим першої лютневої днини, майже відчутним на дотик теплом.
Анна БЛАЖЕНКО, членка клубу творчих особистостей
Фото Ореста ЛИЖЕЧКИ