Ігор Павлюк. “Родоводу мого неспокій”, або ж писати, як живеш, а жити – як пишеш
Читаю вірш «Не до пісень» Йосипа Струцюка, написаний 1954 року, присвячений його шкільному другу і водночас...
Павло Гірник. Майстерня
Розкрити потаємну суть слова, позирнути в проісторичні глибини, надихатися гірким повітрям похованої під...
Юрій Роговий. “Гра в бісер”
Людина живе - значить, душа її працює. Трудно, аритмічно, як життям поруйноване серце, однак... Пишеться новий роман....
Сергій Коваль. Епіграми та пародії
Виступ – лє-ні-є, наступ – лє-ні-є, глум – лє-ні-є, напад – є-ні-є, розум – є-ні-є, росте – ні-є, основа –...
Орися Москва. Про воду і кров
Очі мої не змінили кольору: сірі. Не дуже виразний колір, але після кількох крапель сліз вони стають ледь...
Ірина Мацко. Каталожні забаганки
От мріяла про чоловіка – отримала. Чудового, сильного, мужнього; мріяла про діток – і вони є, здорові й жваві; про...
Михайло Сіренко. Миня і Маня
І дядькам, що приходили до батька лагодити своє взуття, бо тато був швець, Мишко завжди, коли вони запитували як...
В’ячеслав Митрога. La grande guerre
У Сніжному схожих будівель повнісінько. Люди давно полишають цю Богом забуту пустку, аби не подохнути і не...
Іванна Стеф’юк. З великим букетом
Ті роки запам’яталися вогнем від трохи відсирілих полін, запашним чаєм з дикої м’ятки і казками – кожен вечір...
Ірина Брунда. 800 хвилин пустки
Вона буде кожним порухом вільного вітру. Стікатиме цівками дощу по скронях. Зігріватиме погляд вогником свічки....
Іванна Стеф’юк. Не безоружна
Минулого року “Золота Пектораль” явила світові молодого талановитого прозаїка Іванну Стеф’юк з Чернівців. А що...
Григорій Сивокінь. “Не такий м’який, щоб зійшов з правди”
Сьогодні (27 серпня) виповнилося б 89 років Феодосію Роговому – відомому українському письменникові, лауреатові...
Василь Слапчук. Поет прикурює
Головний висновок, який можна вивести із вище зазначеного широкого (чотири покоління) спектру генерацій: вірші...