Неймовірним радісним гомоном заяскравився днями атріум Дністровської ГАЕС – буквально на кілька незабутніх годин повноцінними господарями тут стали діти працівників філії, які разом із батьками та родичами завітали на запрошення профспілкової організації за підтримки адміністрації на новорічну зустріч.
Щирорадісна метушня 104 хлоп’яток і дівчаток віком від 1 до 10 років із перших хвилин поступово захоплювала усіх без винятку, тож, замережана новорічним усміхом красуні ялинки та дитячою втіхою, станція, здавалось, дихала щастям. Несміливі з перших кроків Лисички, Червоні Шапочки, Вовчики, Метелики, Гомики, Петрушки, Клоуни, Павучки, усілякі яскраві герої найулюбленіших мультяшних історій ураз, мов дотиком чарівної палички, перетворювались на багатоголосих жителів країни дитячих мрій, яких радо зустріла голова профкому Людмила Маниляк. Гостинно побажавши незабутніх вражень, вона запросила до вітального слова директора філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» Василя Суботу, який сердечно привітав дітвору та їхніх батьків із прийдешніми святами і побажав Божої милості й мирних родинних стрічань у насолоді нашими українськими традиціями.
А вже за мить у колі малечі завирувало справжнісіньке гомінке дійство, влаштоване Супервумен та її веселою командою. Охоче, за улюбленою традицією багатьох поколінь, запросивши до гурту Діда Мороза, діти пройнялися атмосферою казкової історії, в якій отруєні ядовитим плющем Бетмени захопили Снігуроньку, і вже потім спільно рятували красуню з полону. Численні конкурси додавали святкового завзяття та азарту, особливо натхненно підтримували синочки і донечки своїх мам, що заповзято, наче кицьки, намотували нитки, добираючись до захованого призу, і які потім сяяли від радості, коли діти наввипередки прикрашали їх, уявляючи новорічними ялинками. Не залишились поза увагою і татусі, що тримали на руках у глядацькій залі наймолодших учасників дійства: із малечею їм довелось якнайшвидше і, головне, безаварійно, «проїхатись на лижах», завоювавши омріяні чупа-чупси. А вже коли до рук дітворі потрапили міфічні сніжки, атріум перетворився на майданчик для сніжних баталій, на якому казкові герої залюбки намагались влучити їх у чарівні вікна та кошики. І навіть довгоочікувані подарунки усі отримували у незвичайний спосіб: хлоп’ята і дівчатка традиційно занурювались у барвистий тунель, наприкінці якого їх чекав Дід Мороз зі Снігуронькою, котрі й вручали солодощі. Прикметно, що особливого якогось піднесення додавали святу саме наші українські дитячі новорічні пісні, уміло і вдало, як і все озвучування, підібрані Віктором Паламарчуком до дійства.
Що й казати, авторці ідеї та сценарного задуму, як і усіх яскравих (і до, речі, щоразу інших) чудових костюмів та численного реквізиту, виконавиці головної ролі Олені Трофанюк знову вдалося зацікавити дітвору, хоча саме на Дністровській ГАЕС, на відміну від шкільних дитячих ранків, слід було враховувати інтереси такої великої й різновікової публіки. Творча команда Олени Володимирівни легко впоралася з цим завданням, уже вчетврете потішивши дітей гідроенергетиків і отримавши їхню беззаперечну прихильність та вдячність організаторів свята і батьків. І коли атріум поступово затихав, задоволені родини гідроенергетиків ще ніяк не відпускали аніматорів, запрошуючи їх до пам’ятних фото. А між тим для них ось так завершилося 18-те у цьому новорічному сезоні дитяче дійство! Як зізналася керівник і головний режисер-постановник, їхню майстерність та неодмінно – любов до дітей і дитячого світу помітили не лише у Новодністровську, де вони розважали учнів початкової школи, а й у населених пунктах Сокирянського району! Безперечно, однієї гарної ідеї – замало, слід обов’язково зануритись у дитячі сучасні мультиуподобання, аби перетворити свято на незабутню феєрію; а відтак – уміло підібрати акторську групу, майстерно і яскраво-талановито її одягнути та замережити це все у захоплюючу музичну канву. Усе це Олені Трофанюк гарно вдається, як вона наголошує, з Божою поміччю у щирій любові до світу дитинства: наразі щирими оплесками віддячували учасники новорічних свят, вчителі і батьки побаченим казковим історіям «Супермени рятують Новий рік», «Новий рік у підводному царстві», «Холодне серце».
Спостерігаючи за не просто роботою Олени Трофанюк, а її абсолютною відданістю улюбленій справі та дітям, укотре із впевненістю розумієш: у Божій ласці вона таки знайшла свою незриму, але таку відчутну і багатогранну та щедру на події, враження і віддачу творчу нішу!
А колись була просто вчителем малювання у своїй рідній Новодністровській школі, і згодом для її внутрішнього покликання цього простору стало замало; спробувала себе на Дністровській ГЕС – і тут душа прагнула чогось більшого. І вже коли опинилась серед допитливої і невгамовної дітвори у Будинку дитячої творчості, на мою думку, стала направду розкошувати у нестримному потоці ідей, мистецького самоудосконалення і навіть самотворення, вдихаючи всесильний потік дитячої майстерності і вдячності оточуючих за ексклюзивні витвори з бісеру, вишивки та театралізованої анімації.
Її надійними і навіть унікально нев’янучими крилами натхнення, на щастя, є її талановита родина і друзі-однодумці та вихованці-послідовники, які безвідмовно линуть разом із нею у захоплюючий потік кольорів, пошуку усіляких родзинок, втілення дитячих мрій і просто – творчого неспокою!
Що й казати: маючи в душі щедротні паростки любові й добра, від Бога – талант, натхнення і наснагу творити радість, а від людей та колег – розуміння й підтримку, можна направду розмалювати буденні миті у кольори казки і щирого світла!
Інна Гончар, фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС»
