Ще у 2004 році в тернопільському видавництві “Лілея” побачила світ книжка нашого краянина Мар’яна Старовського “Славна історія села Стара Ягільниця (минувшина і сьогодення)”, у якій автор багато уваги приділив духовному розвою села, де народився і виріс. А село насправді славне своєю історією і людьми, котрі облюбували цю землю ще у сиву давнину.
У долині річки Черкаськи (притоки Дністра) розташувалося село Стара Ягільниця. За твердженням автора книжки “Трагічні сторінки історії села Стара Ягільниця” Миколи Гордія, вперше згадка про село проходить у писемних пам’ятках десь на стику ХІV-ХV століть. За деякими відомостями, назва його походить від імені Ягайла – родоначальника династії польських королів Ягеллонів, великих князів литовських, які на цих землях мали свої володіння. За іншими версіями, як твердить Мар’ян Старовський, назва сіл Стара Ягільниця і нова Ягільниця походить від зупинок, які козаки звали “Ягіль”. Існують згадки, що в ті часи на берегах річки Черкаськи виникло поселення Ягільниця (Стара), а значно пізніше Ягільниця (нова). Різниця в “часі виникнення назв однойменних поселень спричинила надання їм однакових назв – Стара Ягільниця і нова Ягільниця. Дерев’яна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у с.Стара Ягільниця почала свій відлік часу 4-го грудня 1794 року. Вона є прекрасним витвором народної слов’янської архітектури кінця XVIII століття. Її споруджено без жодного цвяха. Це восьмигранна споруда з двох прямокутників, що містили в собі бабинець і захрестя. Вгорі три куполи з хрестами. На хрестах, як не дивно, – шестикутна зірка і півмісяць у фазі молодика. Що вони символізують? У 1240 році Київ І всі інші прилеглі землі (князівства) були захоплені монголо-татарами. Один із перших наказів хана – зрізати всі хрести на храмах, а на їх місця почепити півмісяці. З перемогою християнства вирішено було не знімати півмісяці, але хрести знову встановити. Усі церкви, які сягають сивої давнини, мають півмісяць у підніжку хреста. Шестикутна зірка на церквах ХVI-ХVІІІ ст. – зірка царя Давида, встановлена на честь народження Ісуса Христа, збереглась і на церкві у с.Стара Ягільниця. Роки і реставраційні роботи не змінили її архітектурний стиль. Церква перебула дві світові війни і була Богом збережена від вибухів і пожеж. У часи войовничого атеїзму була закрита і понищена совітами, але, не чекаючи повного розвалу комуністичної імперії, парафіяни села взялися за відбудову свого храму. 10 вересня 1989 року відбудована церква і дзвіниця побіля неї були урочисто посвячені. У 30-х роках минулого століття парафіяни села Петро Тильний і Захар Ревуцький закупили великі дзвони до церкви. Дзвін Захара Ревуцького пропав під час Другої світової війни, а дзвін Петра Тильного при Божій допомозі перебув і фашистське, і комуністичне лихоліття й зберігся до наших днів. 24 серпня 1991 року історичний дзвін своїм радісним гомоном сповістив парафіян села про воскресіння знедоленої Української держави і незалежність української церкви від Московського патріархату.