І ось теж через п’ять років повернулася Вікта. Але це вже була не та пристаркувата і згорблена жінка з прислиненим волоссям, якою ми знали її, а струнка, підтягнута, вишукано вдягнена молодичка, зі свіжим і приємним обличчям, повними хилитливими стегнами, шоколадною засмагою.

Машина з Італії

Степан і Вікта Бардасі жили, як кіт із собакою. Він підгулював, надовго пропадав з дому, а коли появлявся, то ще бив її немилосердно. Мужчина взимку гарувала на фермі, влітку – на буряках, тож світу божого не бачила і вже у сорок передчасно зістарілася. Троє їхніх дітей утекли з села, прилаштувавшись у місті – хто на заводі, хто на будові.
Коли жінки з Галичини стали масово виїжджати в Італію та Грецію, то Вікта поїхала й собі. Степан на той час знову здимів із села, а коли з’явився і застав пустку, то пообіцяв „Приїде, уб’ю суку!”
І цю фразу він повторював без кінця, при кожній слушній нагоді, тобто черговій випивці. Усе село знало, що коли Вікта повернеться, Степан її неодмінно приб’є. Тим більше, що якийсь гріх уже на ньому був – він „одбахав п’ятирічку” таборі суворого режиму. За що саме сидів, ніхто не знав, і Степан прибився в наше село десь із Слобожанщини й про своє минуле розповідати не любив.
І ось теж через п’ять років повернулася Вікта. Але це вже була не та пристаркувата і згорблена жінка з прислиненим волоссям, якою ми знали її, а струнка, підтягнута, вишукано вдягнена молодичка, зі свіжим і приємним обличчям, повними хилитливими стегнами, шоколадною засмагою. Доглянуте й, мабуть, підфарбоване волосся, модна зачіска і дорогі рогові окуляри додавали їй особливого шарму. І хода в неї стала іншою – легкою, невимушеною, ніби грайливою. Ніхто б не дав їй сорока п’яти, щонайбільше – тридцять з невеликим гаком.
Вже тому варто проспівати осанну тій Европі, що вона дозволяє нам побачити, які наші жінки вродливі!
Звісно, коли перед Степанові очі постала така цяця, то нього щелепа одвисла. І вже в ту першу мить він, мабуть похитнувся у своєму непрогнозованому намірі „зарізати суку, а тут вона ще й зовсім обеззброїла його своїм грайливим привітанням:
– Привіт, Стьопо! Ну, яку тобі машину купити?