У рамках VIIІ обласного благодійного традиційного фестивалю народної творчості «На крилах надій» для людей з обмеженими фізичними можливостями свято пісні, поезії, декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва 23 червня вперше відбулось і у нас, в Новодністровську.
Неймовірним багатоголоссям кольорів, відтінків і натхнення втішали усіх учасників, запрошених та гостей цього направду родинного стрічання іще задовго до його початку вишиване диво Марії Проценко та Марії Галкіної та картини нашої знаної художниці-аматора, учасниці міських, районних, обласних, всеукраїнських виставок, автора ілюстрацій дитячих книжечок та неодноразової переможниці спартакіад серед людей із обмеженими можливостями, зокрема володарки ІІІ місця в Європейському фестивалі у місті Шверін (Німеччина) Ганни Рутковецької. Хотілося знову і знову торкатися долонями того дивовижного тла, аби втамувати спрагу од буденності, болю і нашого українського наляканого буття.
До новодністровців завітали і гості зі столиці Букового краю – голова обласного товариства людей із обмеженими можливостями Микола Васильович Рошко, завідувач та методист методкабінету учбово-методичного центру культури Буковини Нелла Федорівна Труфин і Ніна Олексіївна Василашко.
Слово, музика й пісня незримим, але таким відчутним щедротним перевеслом, подібно до цілющих ліків, торкалися кожної без винятку душі.
Справжнім подарунком на цьому невеликому святі був виступ Новодністровського народного аматорського хору «Калина» під керівництвом Антоніни Андріївни Камбур, концертмейстер Михайло Васильович Рожко.
Щирі оплески і так часто крізь розхвильовані і зворушені до сліз погляди адресували глядачі виконавицям-декламаторам Євгенії Семенівні Батраковій та переможниці обласного фестивалю «На крилах надії–2014» у номінації «Декоративно-прикладне та образотворче мистецтво» Наталії Ісаївні Сивак, котра подарувала ще й сольний виступ; авторам віршів, що вражали відвертістю, щирістю та відлунням гіркого сьогодення, Івану Миколайовичу Мартинюку та Антоніні Олександрівні Демчук; солістці, цьогорічній випускниці Новодністровської музичної школи Наталії Атаманюк та завжди колоритному виконавцю молдавсько-румунських пісень, учаснику багатьох обласних фестивалів, переможцю, чемпіону України з тенісу, учаснику Європейського фестивалю у місті Шверін (Німеччина), де посів ІІ місце у змаганнях із тенісу, Георгію Георгійовичу Остафію.
Надзвичайною теплотою і шануванням кожному учаснику цієї програми зігрівали у своїх виступах-вітаннях Микола Васильович Рошко та Нелла Федорівна Труфин, які були просто зворушені щирим мереживом таланту й сили духу, котрі струменіли у серцях усіх, хто виходив тієї днини на сцену, незважаючи ні на діагнози, ні на болі. Поважні гості, зачаровані незабутніми моментами сценарної канви, розчулено і низькоуклінно дякували не просто Новодністровській спілці інвалідів, а справжній єдиній родині, яку вони і побачили, і відчули у кожному виступі. Крім того, як хормейстер Нелла Федорівна із неабиякою вдячністю високо оцінила культуру, професіоналізм та сценічну майстерність, що віддзеркалювали щирі душі, у виступі нашої «Калини», яку керівник Антоніна Камбур «відшліфувала, мов писанку, що віднедавна помітно вирізняє хор з-поміж усіх інших колективів краю».
Усі ці емоції та яскраву вишиванку іще однієї зустрічі на крилах надії запам’ятали й зберегли на добру згадку фото- і телеоб’єктиви, а я ж зізналася, що, неодноразово проводячи свята у колі людей із такими непростими діагнозами, обов’язково поверталась потім додому дещо іншою… Про це – у моїй присвяті цим сильним і мужнім людям.
Захмарився настрій в печальній завії
І сон шкандибає, згубившись в зірках…
І раптом та мить, що на крилах надії,
неначе прозріння, сідає на дах.
Буває, неспокій і розпач рясніє,
І сльози, що градом вистукують такт…
Та дивне спасіння на крилах надії
Усе розкладає, що так і не так.
Буденності колот зневірою сіє
І руки безсило вже падають вниз…
Та глянеш у очі на крилах надії –
І молиш прощення уже за каприз.
Ось так, наче сонце, що ген височіє,
Чийсь біль порятунком стає, як урок…
Бо йдуть оці люди на крилах надії,
Всі біди й тривоги ховаючи в крок!
Інна ГОНЧАР, ведуча зустрічі
