Мистецька постать знаної почаївської художниці Валентини Сімащук – про яку часто згадують ЗМІ – вигідно вирізняється з-поміж широкої когорти місцевих художників на тлі всеохопного “церковного” малярства та заробітчанства. Насамперед, її самобутній творчості притаманні розмаїття, постійні пошуки як у сфері стилю, форми, колористики, так і в філософському й релігійному переосмисленні світу.

Діапазон її творчості є надзвичайно широким: від реалістичних натюрмортів, пейзажів, портретів (живописних та графічних) – до абстрактно-містичних, релігійних мотивів. Для останніх мисткиня з глибин свого єства черпає нові й нові, лише їй притаманні образи, які, напевно, найбільше відтворюють своєрідні внутрішні стани та переживання авторки.

Найбільше, чого завжди побоювалася В. Сімащук, досить зріла на сьогодні художниця, – це втратити свою індивідуальність, власне світобачення, почати працювати шаблонно, привнести в свою творчість чужий “почерк”. А ще мисткині не до душі робити копії (з чужих чи навіть власних картин) та “штампувати”, тобто поставити творчість на “конвейєр”. І хоча певна тематика – як, наприклад, мотиви Почаєво-Успенської лаври – впродовж десятиліть присутня в її творчому доробку, і, здається, що ці роботи могли б повторювати одна одну, одначе Валентина у кожну наступну картину вносить нове свіже бачення. До речі, згадана тематика постійно – ще з юнацьких років – надихала художницю, яка вважає красу архітектурних форм всесвітньо відомої Почаївської Свято-Успенської лаври вартісною, щоб оспівувати її у своїй творчості протягом усього життя.

   Отож Валентину Сімащук можна вважати художницею самодіяльною, тобто незалежною, мисткинею, якій притаманне особисте, самобутнє бачення світу. Вона належить до категорії тих творців, котрі не ставлять собі за мету фотографічно відобразити навколишній світ, а намагаються образотворчою мовою (для якої не існує кордонів, а тому вона є міжнародною) донести глядачам своє бачення речей та власні переживання. (А останні властиві лише для співчутливих людей!) Саме тому подібний підхід до мистецтва цінують найбільше.

…На становлення В. Сімащук як малярки чималий вплив справила неповторна творча аура древнього міста Лева, навчання у філіалі училища декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша, де вона свого часу (1990-1992 рр.) здобувала спеціальність вітражиста. Туди її привів відомий у львівських мистецьких колах майстер художнього оброблення металу Євген Антонович Бохонюк (викладач згаданого закладу), який розгледів у дівчині неабиякий художній хист.

Також суттєвим є той факт, що пані Валентина походить із древнього почаївського мистецького роду Сіньковських, з якого вийшло чимало художників, різьбярів, священиків. Найяскравішими його представниками є непересічні постаті мультиплікатора Іполита Лазарчука та протодиякона Стратоніка, котрим художниця доводиться внучатою племінницею.

Із самих початків своєї творчості Валентина прагнула відкривати власний мистецький світ людям. Її творчі доробки мали приємну нагоду споглядати мешканці рідного містечка (2000 р. – музей ім. І. Ф. Хворостецького), виставка робіт почаївських мистців; 2010 р. – персональна виставка у Почаївському історико-художньому музеї, якому мисткиня подарувала декілька своїх робіт і брала участь у створенні його експозиції). Також упродовж двох років (2005-2006 рр.) у Києві, в приватній виставковій залі (по вул. Раскової) демонстрували персональну виставку робіт нашої талановитої землячки, яка постійно діяла. Двічі – у 2006-му та 2009-му роках – найкращі із робіт Валентиии Сімащук були задіяні в загальнодержавній виставковій акції “Барвиста Україна”, яка відбувалася під патронатом тогочасного Президента України Віктора Ющенка. Персональні виставки художниці були організовані в краєзнавчих музеях Кременця (2009 р.) і Тернополя (2010 р.).

Отож показати свої творіння пані Валентина завжди готова, оскільки творить постійно. А ось назвати число своїх робіт не в змозі, позаяк з-під її пензля на світ народилося, напевно, близько тисячі робіт, тому що малює вона з дитинства. Багато творів мисткині містяться у приватних колекціях Італії, Росії, США. Чимало замовлень отримала художниця із сусідньої нам Польщі, з мистецькими колами якої у Валентини Сімащук склалися давні творчі стосунки. Так, одна з робіт пані Валентини (”Вірменський собор у Львові”) була представлена на мистецькому фестивалі у 2008 році в згаданій країні, а відтак – подарована Львівському міському голові. Окрім цього, багато творів художниці містяться у приватних колекціях львівської та кримської інтелігенції.

Окрему сторінку мистецьких робіт малярки становить монументальний живопис, який Валентині Сімащук вдається по-особливому. Так, свого часу вона здійснила  низку настінних розписів культових приміщень – каплички психоневрологічного інтернату у м. Почаїв, молитовного будинку на Житомирщині. Варто також наголосити, що це були благодійні акції художниці. Сюди можна віднести й оформлення шкільного краєзнавчого музею у м. Малин.

А на хліб насущний вона заробляє, розписуючи розважальні заклади. Мальовниче оформлення (настінні панно) здійснила мисткиня в ресторанній залі у смт. Вишнівець (Збаразький район), де на тлі стародавнього Вишнівецького замку зобразила історичні постаті князів Корибутів-Вишневецьких. Також цікавий настінний розпис в античному стилі можуть споглядати відвідувачі одного із ресторанів Криму.

В житті Валентина Сімащук вирізняється широтою натури – вона є надзвичайно щирою,      безпосередньою і, як більшість творчих людей (на думку обивателів), не без своєрідних “дивацтв”. До прикладу, вона може подарувати одну зі своїх найкращих робіт людині, з якою ледве знайома, але котра по-особливому їй імпонує. Інтер’єри будинків друзів мисткині переповнені її роботами – подаровані з різних причин, а часто без них.

Понад усе полюбляє художниця спілкування з природою. Часто можна бачити її за десятки кілометрів від рідного містечка у лісах, на річках зі своїми чотирилапими друзями. Стосовно останніх слід зазначити, що це – тема особливої сердечної прив’язаності пані Валентини. В її будинку мешкає чимало домашніх тварин-улюбленців, яких досить часто вона підбирає на вулицях, лікує у ветеринарних лікарнях району та області.

Про її неординарну натуру може засвідчити такий факт. Нещодавно на запрошення родини пані Валентина мала намір побувати у США, але не зробила цього тому, що… саме розпочинався сезон збирання грибів, а це для неї за важливістю у житті йде відразу після творчості. Отож Америка зачекає, як й Італія, де також уже давненько чекають її у гості. Адже Валентина Сімащук – патріотка і своєї малої батьківщини – Почаєва – й України на загал.

Це підтверджується її активною громадянською позицією у політичному житті нашої країни. В. Сімащук під час Помаранчевої революції відстоювала свої політичні переконання на Майдані у Києві. Під час виборів Президента України у 2004 та 2010 роках очолювала відділ агітації у Кременецькому районному штабі одного з претендентів на цю високу посаду, була депутатом Почаївської міської ради.

Наразі художниця готує нову колекцію полотен для показу в Італії, куди її запросили друзі, які мають за мету організувати в кількох містах цієї країни виставки робіт Валентини Сімащук. Мисткиня мріє ознайомитися з доробками сучасних італійських та європейських художників, оскільки переконана, що останні значно випереджають українських мистців, насамперед, у креативному підході до згаданої справи. Тому віриться, що наша талановита землячка – самобутня мисткиня – у скорому часі віднайде поціновувачів свого мистецтва і в Європі.

 Ріта Квач.