Остання неділя весни у Тернополі була справді святкова і насичена високим мистецтвом. Як звичайно, об 11-й годині розпочалось обласне літературне засідання при НСПУ. Зустріч розпочала своїм щирим словом, осяяним лагідним сонячним промінням, чортківчанка, авторка численних книг поезій та прози Раїса Обшарська, адже у квітні наша землячка удостоїлась бути прийнятою у Національну спілку письменників України.
Привітати пані Раїсу зібралося чи не найбільше шанувальників поезії – не вистачало навіть стільців для поціновувачів її поетичного слова. Цікавим і непересічним був виступ Богдана Кушнірика, уродженця Чортківщини, який декілька місяців перебував у Росії, в Селікамську. Місцеве літературне товариство гостинно прийняло нашого митця – звідти він привіз диск із записом своєї творчої зустрічі. Оскільки там є немало вихідців з України (наслідок радянських «політичних екскурсій»» неугодних груп народів), то просили виступати українською мовою. Вперше в обласному літоб’єднанні дебютувала юна чортківчанка, студентка педуніверситету в древньому Луцьку, Юля Фінковська: усмішка уст, лірика текстів, гумор очей, тінь смутку між рядками творили індивідуальний шарм молодої поетеси.
Тривалішим був час літературних вакацій, які проходили у Тернополі 25-26 травня, організованих асистентом кафедри теорії і практики перекладу Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, члена НСПУ та редколегії журналу «Золота Пектораль» Наталею Пасічник. В неділю, пополудню, літературний музей, який внутрішнім інтер’єром навіває історичні образи української Евтерпи – музи поезії, приймав зацікавлених осіб, спраглих досконалих віянь в літературному посвітті, видавничій справі тощо. Ведуча Наталя Пасічник надала слово і автору цих рядків та Роману Королю, молодому автору із села Біла. Вельми цікавим виявилось знайомство із секретарем та головою приймальної комісії НСПУ, відомим поетом, видавцем Сергієм Пантюком із Києва.
Об 14.00 год. на Театральному майдані тривав урочистий захід, присвячений світлій пам’яті Пророку нації Тарасу Шевченку. А поміж творчими зібраннями до людських сердець достукувався теплий травневий дощ, вливав у їхні келихи умиротворення і спокій.
Ярослав Дзісяк, поет, член кількох літоб’єднань.