Минулої осені у старенькій Мухавській церкві Преподобної Параскеви Тарнавської оселився музей безцінних експонатів – «Батьківської ікони»
А налогів такому музею не має земля Тернопільщини. Його творці – всеньке село. За словами Мухавського війта Михайла Хвалибоги, храм умістив сотні образів різних поколінь. Чи не найстарші – Ісуса Христа та Матінки Божої з Маленьким Ісусиком, котрим вже за дві сотні літ. Вони благословили мухавську людність з іконостасу церкви від її освячення. Виписані на полотні, дуже давні, вкриті місцями сусальним золотом. Є й ікони авторські, зокрема нині вже покійного мухавчанина Петра Помилуйка – то образи святих Княгині Ольги та Князя Володимира. Й десятки принесених зі селянських осель, котрими благословили на шлюб, на входини, хрестини, відпроводжали покійників. То цілий генокод українськості.
Як оповідає п. Михайло, у 1991 році освячено нову муровану церкву, а в старому храмі зробили було склад церковної атрибутики. Та парох села о. Дмитро Ненчин визнав за негожий такий вчинок. І зродилась думка створити у намоленому місці музей ікон. Та ще й прабатьківських. Два роки назад все винесли, поліпили, побілили, знадвору храм пофарбували (бо дерев`яний) коштом депутата райради від мухавчан Миколи Садовського. Й оселили там згустки духовності практично кожного роду. А навколо старенького храму розбили сад, викорчувавши старі дерева. Вже освоєно 70 відсотків тієї площі: засаджено близько 40 яблунь та груш, а ще – кущі винограду. Задум такий: кожна дитина у Мухавці має посадити там своє дерево.
Анна Блаженко
Фото Тетяни Яблонь