Один побожний батько лежав на смертній постелі. Коло нього стояв його син-одинак. Батько сказав йому свої останні напутні слова, а опісля вийняв з-під подушки малу, запечатану скриньочку й мовив: «Заховай старанно її, а відкрити зможеш лишень тоді, коли на тебе спаде якесь велике нещастя, бо там знайдеш поміч». Добрий син був послушний волі свого отця й переховував старанно скриньку як найціннішу пам’ятку.
Через багато років сталося в нього велике нещастя, і тоді пригадав собі син батьківський подарунок. Та коли відкрив, заглянув у середину, то побачив два кусники дерева, дві палички, а під ними лежав лист, написаний рукою покійного батька:
«Сину, якщо ти поставиш свою волю поперек волі Бога, тоді будеш мати хрест, який тяжко нестимеш, якщо ж твоя воля буде рівнобіжною з волею Бога, то не будеш мати хреста».
Хрест – символ терпіння і покути, але разом з тим – символ радості, тріумфу і перемоги життя над смертю, величного маєстату Христового Воскресіння. Він пригадує нам безконечну Божу любов, Христові страждання і муки, а також спонукає нас до обов’язку мужньо нести свій хрест щоденного життя.
Минулого тижня з благословення владики Дмитра (Григорака), єпископа Бучацької єпархії УГКЦ відбулася імпровізована Хресна дорога ненародженої дитини в катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла м. Чорткова. Учасниками її були діти 1–3 класів гімназії ім. Маркіяна Шашкевича, які відвідують недільну школу при монастирі сестер Згромадження Пресвятої Родини.
Діти, батьки та вчителі радо відгукнулися на пропозицію монахинь і, старанно взявшись до праці, глибоко передали духовний зміст сценарію. Про це повідомляє прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ.
Слова великої вдячності вірячи та духівництво адресують керівникам навчальних закладів Чорткова – директорові Чортківського державного медичного коледжу Любомиру Білику та директорові педагогічного училища ім. О. Барвінського Романові Пахолку за присутність багатьох студентів та їхню активну участь у цьому духовному подвижництві.
Сльози торжества, смутку і людської величі яскріли на очах багатьох чортківчан, а серця і голоси молільників сповнювалися того дня сповідальною молитвою, до них неначе промовляв сам Ісус Христос: беріть цей хрест і йдіть за мною. Таку Хресну дорогу планують провести ще раз у соборі Верховних апостолів Петра і Павла та в сусідніх парафіях м. Чорткова.