2 лютого 1952 р. МДБ арештувало Івана Ліщинського «Матюшенка» у с. Пашківці тодішнього Ружичнянського району (сучасна Хмельницька обл.). Він народився 1921 р. у с. Залісся на Чортківщині, в ОУН – з 1939 р., з 1941 р. очолює підрайонний провід, в який входять села Залісся та Угринь, в час німецької влади навчається у гімназії Чорткова, задля уникнення арешту, переходить у підпілля, займається ідеологічним вихованням молоді, працює в окружному проводі.

З лютого 1949 р. – референт пропаганди Скала-Подільського проводу ОУН, у травні того ж року переходить в підпільну роботу тодішньої Кам’янець-Подільської обл., був провідником Кам’янець-Подільського і Старокостянтинівського надрайонів ОУН. 9 серпня 1952 р. військовий трибунал м. Тернополя виніс смертний вирок, Івана Ліщинського розстріляли 14 листопада 1952 р. у Проскурові (сучасний – Хмельницький).
5 лютого 1952 р. там же, на конспіративній квартирі за допомогою зрадників, МДБ арештувало підпільників групи Ліщинського Михайла Чернегу «Цигана» (1923 р.н., с. Мушкатівка Борщівського району Тернопільщини) і Йосифата Лазорка «Тараса» (27 грудня 1930 р.н., с. Бабинці того ж району, з 1945 р. – розвідник і зв’язковий районного провідника ОУН «Нечая», член ОУН з 1948 р., з 1950 р. – у підпіллі групи «Нечая», літом 1951 р. – на східно-українських землях). Михайла Чернегу розстріляли разом із Іваном Ліщинським. Йосифат Лазорко був засуджений на 25 років радянських концтаборів. До 1956 р. відбував покарання у м. Норильськ, працював на вугільних шахтах в Іркутській і Кемеровській обл., звільнений у 1957 р. У 1961 р. одержав дозвіл повернутися в Українську РСР, закінчив Чернівецький та Львівський університети (іноземні мови). З 1964 по 1981 рр. працював вчителем у рідному селі, у 1981 – 1991 рр. – у селах Тилявка і Бриків Шумського району. В час української державності – голова РО «Просвіта», член Спілки політв’язнів і репресованих, Братства вояків ОУН-УПА, партії Конгресу українських націоналістів, автор книг спогадів про участь у підпільній боротьбі ОУН на Борщівщині й Шумщині та у Східній Україні і книжки «Ви жертвою впали».
Вибрано із книги Богдана Савки “Останні на полі слави”. – Тернопіль: Джура, 2009. – 336 с.
https://uk.wikipedia.org/wiki/
http://deratisator.livejournal.com/471794.html

на фото – Михайло Чернега

Leave a Reply

Your email address will not be published.