Чи не криється в цьому щось більше?

Ярослав Гашек. Пригоди Бравого солдата Швейка.

Ця історія почалася на початку минулого століття. 15 серпня 1908 року молодий урядовець Вінстон Черчилль в Бленхейм-Паласі був прийнятий в члени гаю Альбіону Стародавнього ордена друїдів. Священнослужителі древніх кельтів – друїди проживали на території сучасної Англії і Франції і зникли багато століть тому. Храмів у друїдів не було. Богослужіння відбувалися в священних місцях, найчастіше в дубових гаях. Органiзацiя Стародавнього Ордена друїдів була, на зразок масонської ложі, створена в Лондоні в 1781 році. Ложа у них називалася «гаєм», проте дубові гаї давно зникли і новим друїдам для звершення обрядів знадобилося капище. Цим зайнявся новий член язичницького ордена християнин Черчилль. Можливо, що на той час він встиг також прийняти іслам. У 1907 році сім’я Вінстона Черчилля вмовляла його «боротися з бажанням» це зробити.
На місцевості, яка, ймовірно, через валун, що стирчав із землі називалася «Stone hand» (Кам’яна рука), а після появи брил перекриття – «Stone hang» (висячий камінь) почалися «роботи по реконструкції». Черчилль добре був знайомий з арабською мовою і, мабуть, тому назвав відтворюваний для друїдів древній пам’ятник, за співзвучністю із колишніми назвами, «Stone Hajj» (кам’яний хадж). Хадж, хаджж (араб. حَجّ‎) в перекладі з арабської мови означає «прагнення до славнозвісного» і «повернення, відновлення». У розмовній мові всі назви цього місця звучали ідентично. Щоб не ділити з арабами славу самого древнього народу об’єкт назвали «Stonehenge» (Стоунхендж). Так було покладено початок одному з найзнаменитіших археологічних пам’яток в світі – «духовної спадщини великих предків Стоунхенджу». Черчилль домігся, щоб міністерство оборони викупило землю, закривши туди вхід цікавим і Стоунхендж взяли під захист держави, як «Англійську спадщину». У 1910 році всі наявні на території Стоунхенджу камені підняли і закріпили за допомогою підпірних стовпiв. Чи було це операцією прикриття чогось дуже важливого – невідомо.
Так з’явився пам’ятник, створення якого легенди відразу приписали древнім друїдам і казковому чарівнику Мерлину. Вiн залишився стояти недоступним для населення орієнтиром посеред військового полігону. Після цього багато років ніяких відомостей про Стоунхендж в пресі не було.
Будучи Першим лордом Адміралтейства, Черчилль очолив створений в 1915 році Комітет з сухопутним кораблям (Landships Committee), названих під час Першої світової війни танками. У серпні 1915 року в Англії був виготовлений перший в світі танк «Little Willie» (Малюк Віллі). Через місяць почалися його випробування. Для випробувань було вирішено використовувати невеликий полігон в приблизно 130 км на північний захід від Лондона, в декількох кілометрах на захід від Еймсбері, на пагорбі якого височів піднятий в 1910 році Стоунхендж. У зв’язку з ростом виробництва нових озброєнь виникла необхідність розширення полігону. Міністерство оборони скуповувало в окрузі всю землю і територію закрили. Там почали випробовувати нову військову техніку: танки, літаки, гармати і допрацьовували їх конструкції. З того часу Черчилль став там частим гостем. Ніхто не припускав, що цьому, закритому для населення, місцю лише через півстоліття судилася всесвітня слава.
Під час Другої світової війни Черчилль усіма силами саботував прийняте трьома лідерами спільне рішення про другий фронт. Однак усi як явні, так і таємні зусилля ні до чого не привели. Після Тегеранської конференції, всупереч Черчіллю, почалася підготовка військових дій в Західній Європі. Полігон міністерства оборони Англії, де був Стоунхендж, знову розширили і населення сiл, що знаходилися на підступах до Стоунхенджу в зоні полігону: Имбер (Imber) і Пар Хінтон (Par Hinton) виселили. Туди почали прибувати і проходити підготовку до висадки в Європі американські війська. Про те, що на території знаходиться пам’ятник не згадували.
Все змінилося з початком «космічної ери». 4 жовтня 1957 року в СРСР був проведений успішний запуск першого штучного супутника Землі. 3 листопада там запустили другий супутник, тим самим заявивши про наявність в СРСР балістичних ракет здатних досягти будь-якої точки земної кулі. Англійці, у яких ще були в пам’яті обстріли ракетами «Фау-1» і «Фау-2», чудово увляли, що може трапиться якщо на Англію почнуть падати радянські ракети з ядерними боєголовками. 10 жовтня 1957 року в одному з реакторів атомного комплексу «Селлафілд» на північному заході Англії сталася аварія. Вона показала необхідність термінового вирішення виниклої проблеми. У Міністерстві оборони Англії приступили до створення потужного радіолокаційного комплексу здатного на відстані кількох тисяч кілометрів виявити ракети противника, їх головні частини і з високою точністю визначати координати. Вирішуючи завдання раннього виявлення міжконтинентальних балістичних ракет і подальшої видачі інформації про них для наведення засобів знищення, комплекс є основою ракетно-комічної оборони країни.
Місцем для будівництва такого важливого для країни секретного об’єкту був обраний, розташований на належному міністерству оборони Англії полігоні Стоунхендж. Більш підходящого місця для будівництва особливо секретного військового об’єкта знайти було складно. Навколо на багато миль розташовувалися порожні території куди сторонніх не допускали. Ще під час Другої світової війни, в 1943 році, все цивільне населення яке знаходилося в зоні полігону було виселено. Після війни жителям не дозволили повернутися в свої будинки ( «The lost village of Imber». BBC. 10 September 2010). Будь-яка сільськогосподарська діяльність на території полігону була заборонена.
На полігоні розпочалася підготовка до великомасштабного будівництва. До наміченого місця була підведена, крім грунтових дорiг, залізниця, поруч побудований аеродром. Залучено велику кількість різноманітної будівельної техніки. Це вказує на дуже відповідальний, великий і складний обсяг робіт, а не необхідність підняття і установки декількох монолітів, що впали за час, що пройшов пiсля «реконструкції» 1910 року.
Навколо будівництва розташувалися військові бази. На свiтлинах зроблених там в 1958 – 1964 роки видно групи у військовій формі і колючий дріт в околицях, які говорять про те, що незважаючи на розташування на закритому для сторонніх полігоні, об’єкт ретельно охоронявся.
Радіолокаційний комплекс є основою ракетно-коcмічної оборони країни. Вони ретельно охороняються і маскуються. Більшу частину комплексу розташовують в підземних бункерах, однак заховати передавальну і приймальну хвилепровідні-щілинні антенні решітки практично неможливо.
Англійці придумали оригінальне рішення. Як об’єкт для маскування антен був обраний кромлех – стародавня споруда з каміння, поставленого вертикально, яке утворює одне або декілька концентричних кіл. Кромлехи зустрічаються практично скрізь – це древні ритуальні місця. Безліч тисячолітніх кам’яних кіл добре збереглися на Україні. У Придніпров’ї є не один десяток місцевих Стоунхенджiв. Зрозумiло, що таку рекламу як йому, там зробити немає коштiв. Два наймасштабніших за розмірами кромлеха збереглися в Дніпропетровській області, а в Запорізькiй на острові Хортиця їх десятоки. Кожному iз них не одна тисяча рокiв.
У споруджуваному, під прикриттям реставрації, на полігоні кромлеху були заховані антени збудованого під ним підземного радіолокаційного комплексу. Виготовлені з бетону «багатотисячолітнi брили» надійно сховали свою начинку. Якщо постукати по якому-небудь з «валунів», то звук поширюється з одного каменю на інший, хоча між собою вони не стикаються. Те, що їх начинка з’єднується, приховано в підземеллі. На свiтлинах будівництва – «реконструкції» видно не тільки переміщення величезних каменів, але і те, як створюються «багатотисячолітнi брили». Подекуди помітно, що з «брил» стирчить внизу спеціальна начинка, і тільки зовні вони схожі на камені.
У деяких «каменів» шар облицювання подекуди знизу відвалився і з під нього видна ідеально гладка бетонна стінка схованого усередині пенала з начинкою. Блакитні камені, які згiдно «історії Стоунхенджа» перебували до цього на місці «реконструкції» і які, відповідно до картини в підземному переході біля кромлеха, яка займає всю стіну, стародавні англійці волоком доставили з розташованих за сотні кілометрів каменоломень, в природі не існують. Колір «камінню» надав блакитний пентагідрат CuSO4 · 5H2O – мідний купорос, який з метою видалення іржавих плям і «висолів» додають в бетон. Кристалогідрати сульфатів міді, коли кристаллизуються з однією або декількома молекулами води (роса, дощ), утворюють блакитне забарвлення. «Одного з найзнаменитіших археологічних пам’яток в світі» Стоунхенджу немає в класичному списку чудес світу, він не згадується в працях грецьких і римських учених і взагалі в будь-яких літописах або стародавніх документах. Валлійський історик VIII-IX століття, автор «Історії бриттів» (лат. Historia brittonum) Ненния, який дуже докладно перерахував всі чудові речі Британії, про Стоунхендж не згадує (Nennius. British history and The Welsh Annals / Ed. And transl. By J . Morris. London and Chichester: Phillimore, 1980). Мабуть «знаменитий Стоунхендж, історія якого налічує більше чотирьох тисячоліть», тоді ще не існував. На свiтлинах «реставрації кромлеха» видно використання хімічних речовин для створення з бетону «блакитних каменів».
Безліч арматури, ще не залиті її кінці, що виступають над поверхнею і бетонні стіни котлованів вказують на зведення в цьому місці підземних бункерів. Мабуть в них розташували центри управління і обробки інформації. Вхід до бункерiв ймовірно замаскований у підземному переході під проведенним до об’єкта шосе. Щоб замести сліди захованого в землі великомасштабного об’єкту, будівництво якого, при наявності різноманітної необхідної техніки та інфраструктури, тривало більше шести років, аеродром, залізницю і грунтові дороги, які обслуговували його спорудження, прибрали. На відстані 400 метрів від об’єкта побудували шосе. Всю територію всередині і навколо об’єкта засипали землею і засіяли травами. Гігантський кромлех над прихованою в землі грандіозною спорудою був проголошений «відреставрованою спадщиною предків», «центром древньої цивілізації», «пам’ятником людства» і «найважливішим культовим центром духовності».
Роботу надгоризонтального радіолокаційного комплексу призначеного для контролю космічного простору і раннього попередження про ракетний напад типу радянського 5Н15 «Дністер», 5Н86 «Дніпро» (за класифікацією НАТО: Hen House – «Курник») повністю приховати неможливо. Робота антен створює сильне магнітне поле. Періодично біля «каменів» кромлеха лунають незрозумілі клацаючi звуки, стрілка компаса з усіх боків завжди показує в центр споруди. Магнітне поле, яке поширюється навколо Стоунхенджа, англiйцi пояснили чудовими властивостями цієї місцевості, її енергетичними потоками, що створюють неземні душевні відчуття. Щоб уникнути всіляких викриттів, звичайним туристам наближатися до «каміння Стоунхенджа» ближче 15 м заборонено.
Щоб обслуговуючий об’єкт персонал не викликав підозру, його замаскували під виконуючих свої обряди священнослужителів древніх кельтів — друідiв. Iснування навіть в першому столітті до нашої ери і друiдске походження Стоунхенджа – не маючий ніяких підстав міф. Слідом за Стоунхенджем друїдам приписали всi стародавні руїни в Англії, Франції та навіть інших країнах.
Історія з лохнеським чудовиськом (Loch Ness Monster), яку в 1933 році придумав і втілив у життя лондонський лікар Р. Кеннет Вінстон з трьома спільниками, принесла мільйони баришів від бажаючих його побачити. Двоє із спільників Вінсона добровільно зізналися в скоєному ще в 1975 році, але до 1994 року це визнання залишалося поза увагою громадськості. Щоб прибрати найменші підозри, окупить витрати і отримувати великi прибутки, Стоунхендж почали посилено рекламовувати і відкрили для туристів. Вартість квитків становила від 9.30 фунтів для дітей до 17.10 фунтів для дорослих, об’єкт закритий для відвідування тільки два дні в році – 24 і 25 грудня. Щороку, особливо в день зимового сонцестояння, тут спостерігається наплив туристів. Тисячі людей з усього світу, в тому числі адепти язичницьких культів, прагнуть зустріти цей день саме в Стоунхенджі. Щорічно його відвідує близько мільйона туристів, якi приносять величезний прибуток. Для охорони об’єкту неподалік розташовані Королівське артилерійське училище, військовий аеродром і аеропорт бойових вертольотів AH-64 «Apache». За ними знаходиться Оборонна Лабораторія Науки і Технології, роботи якої засекречені.
Черчилль неодноразово намагався зіштовхнути між собою і знищити найсильніші світові держави США і СРСР. Корейська війна не стала ядерною, «Карибська криза» зазнала невдачі, однак роботи в цьому напрямку невпинно тривали навіть після його смерті. Чимала роль в їх здійсненню приділялася схованому під Стоунхенджем секретному комплексу для контролю ракетних баз, космічного простору, траєкторій польоту балістичних ракет і інших космічних об’єктів. Деякі таємниці, згодом втративши своє значення, стають явними. 1 серпня 2013 року BBC News повідомили про те, що Англія розсекретила чернетку, підготовленого на випадок Третьої світової війни, звернення королеви Єлизавети II до нації, яке мало прозвучати по радіо напередодні ядерного конфлікту в полудень 4 березня 1983 року. Вона зберігалася в Національному архіві. «Я ніколи не забуду гіркоту і гордість, випробувані мною, коли разом з сестрою в дитячій кiмнатi ми слухали по радіо надихаючі слова мого батька в той доленосний день 1939 року. Я ні на хвилину не могла припустити, що цей похмурий і жахливий обов’язок випаде і мені… Небезпеки, з якими ми зіткнулися сьогодні, у багато разів перевершують всі ті, які ми зустрічали за весь час нашої довгої історії. Але які б жахи нас ні підстерігали, всi ті якості, які вже двічі в цьому сумному столітті допомагали нам зберегти свою свободу, знову стануть нашою силою »(« WWIII Queen’s speech »script revealed, BBC News, 01 August 2013). Звернення по радіо не прозвучало, але почалося різке загострення «холодної війни». Кульмінацією стало отримання 26 вересня 1983 роки від поставленого на озброєння роком раніше супутникового ешелону радянської системи раннього попередження «Око» повідомлення про ракетний напад з боку США. Що стало причиною цього повідомлення з’ясувати точно не вдалося. Засвічення датчиків супутника сонячним світлом, відбитим від висотних хмар ніколи раніше не було. Про можливість зімітувати і змоделювати подібне англійцями, як і про наявність у них необхідного для цього об’єкта, відомостей не було.
Операцiя яку ретельно готували протягом років зірвалася по непередбачені випадковості. Отримав це повідомлення оперативний черговий командного пункту Серпухов-15, в 100 км від Москви, підполковник Станіслав Петров. Через малу кількість зазначених в ньому атакуючих ракет, вiн засумнівався в достовірності. Визначивши, що всі помічені «запуски» здiйсненi з однієї точки, Петров вирішив, що це помилкове спрацьовування системи. Він не подав команду на удар у відповідь, запобігши ядернiй війнi між СРСР і США. Про це стало відомо лише через 10 років. Щоб не бути викритими, англiйцям повторну спробу довелося відкласти на невизначений термін.
Через три роки побудований відповідно до легенди 4-5 тисяч років тому, один з найбільш відомих пам’яток в світі – Стоунхендж і його околиці були включені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У ХХ столітті був «реставрований» не тільки Стоунхендж. Разом зі Стоунхенджем в список Всесвітньої спадщини внесли Ейвбері (Avebury) – «культовий об’єкт що відноситься до епох пізнього неоліту і ранньої бронзи i складається з мегалітичних гробниць і святилищ». Мабуть, намагаючись довести, що Англія – колиска людства, на території полігону і в його околицях почався справжній будівельний бум. Можливо, готуючи чергову світову війну, англійці, під виглядом «реставрацій», будували на пустельних територіях, які не будуть пiдверженi удару, підземні сховища і склади накраденого за багатовікову історію. Всі валуни, що залишилися після льодовикового періоду були оголошені залишками рукотворних пам’яток. Ще в 1934 році мільйонер Олександр Кілер купив землю на протилежнiй від Стоунхенджа стороні Солсберiйскої рівнини і «повернув первісний вигляд» – побудував Ейвберійскі кам’яні кола. Вони охороняються законом і активно відвідуються туристами. 40-метровий штучний курган близько Ейвбері – Силбера-Хілл (Silbury Hill) – датували створеним близько 2750 до н.е. і також внесли до списку Всесвітньої спадщини.
У 1991 році СРСР припинив своє існування як держава. Багато радянських документiв втратили гриф секретності і були їх власниками опубліковані. У 1993 році колишні таємні відомості опублікував генерал-полковник Юрій Вотiнцев. У 1983 році він був командувачем військами протиракетної і протикосмiчної оборони СРСР. Випадок запобігання початку ядерної світової війни, що стався в роки «холодної війни» восени 1983 року, став відомий усьому світовi. Вчинок Петрова був гідно оцінений, однак Нобелівської премії миру він не отримав. Так як ООН і Нобелівський комітет в Осло фактично є англійські канцелярії, лауреатами Нобелівської премії миру за 2005 рік стали Міжнародне агентство з атомної енергії – МАГАТЕ (International Atomic Energy Agency – IAEA) та його голова Мохаммед ель-Барадеї. Це явне знущання над Премією миру показує як слухняно світ танцює під англійську волинку. Воно аж ніяк не випадкове. Протягом багатьох років МАГАТЕ і його голова, використовуючи свої повноваження, злочинно приховували від світової громадськості створення в Ірані інфраструктури для виробництва ядерної зброї, в тому числі заводів зі збагачення урану в Натанзі і по виробництву важкої води в Аракі. Завдяки зусиллям Англії, Нобелівську премію миру в грудні 2005 року вручили злочинцям, які готують на її замовлення ядерну світову війну. «Рада національного опору Ірану», а не МАГАТЕ, забила на сполох і оприлюднила у 2002 році дані про створення в Ірані виробництва ядерної зброї. I навiть тодi МАГАТЕ «в ході інспекцій не було виявлено підтверджень того, що Іран проводив ядерні дослідження військового характеру». Розпочаті в 2003 році спроби провідних країн світу домогтися від Ірану припинення робіт зі збагачення урану, запізнилися і результатів не дають. Бушерська АЕС використовується для одержання збройового плутонію, кількість діючих центрифуг зростає. Зірвав план Англії Станіслава Петрова, який зірвав план Англії I врятував свiт вiд Ядерної світової війни6 відзначили дуже скромно. 19 січня 2006 року в Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН Станіславу Петрову була вручена спеціальна нагорода міжнародної громадської організації «Асоціація громадян світу» – кришталева статуетка «Рука, що тримає земну кулю» з вигравіруваним на ній написом «Людині, який запобігла ядернiй війнi».
17 лютого 2013 року Станіслав Петров став лауреатом Дрезденської премії, що присуджується за запобігання збройним конфліктам.

Борис Брін, США

(За матеріалами книги «Черчилль. Чини і діяння», видання третє – доповнене).

.

Черчілля приймають в ложу (гай) Альбіону Стародавнього ордену друїдів. 15 серпня 1908 року.

Черчилля приймають в ложу (гай) Альбіону Стародавнього ордену друїдів. 15 серпня 1908 року.

 

На військових навчаннях у Солсбері, під час польоту над Стоунхенджем вперше в Англії було послано повідомлення по радіо з аероплана. 1910 рік.

На військових навчаннях у Солсбері, під час польоту над Стоунхенджем вперше в Англії було послано повідомлення по радіо з аероплана. 1910 рік.

 

Перший в світі танк «Little Willie» (Малюк Віллі). Серпень 1915 рік.

Перший в світі танк «Little Willie» (Малюк Віллі). Серпень 1915 рік.

 

8-й канадський піхотний батальйон біля Стоунхенджу. 1915 рік.

8-й канадський піхотний батальйон біля Стоунхенджу. 1915 рік.

 

Військові учення американських військ в районі Стоунхенджу. 1943 рік.

Військові учення американських військ в районі Стоунхенджу. 1943 рік.

 

Черчілль, Маршалл і Кейсі біля Стоунхенджу. 1943 рік.

Черчилль, Маршалл і Кейсі біля Стоунхенджу. 1943 рік.

 

Реконструкція »Стоунхенджу 1958-1964 роки.

Реконструкція »Стоунхенджу (1958-1964 роки).

 

Друїд в оточеному колючим дротом Стоунхенджi.

Друїд в оточеному колючим дротом Стоунхенджi.

 

З «багатотисячелiтнього валуна» стирчить сучасна начинка.

З «багатотисячелiтнього валуна» стирчить сучасна начинка.

 

З-під вiдпавшого облицювання видно бетонний пенал.

З-під вiдпавшого облицювання видно бетонний пенал.

 

Без назви-11

Використання хімічних речовин для створення «блакитних каменів».

Використання хімічних речовин для створення «блакитних каменів».

 

Без назви-13

Будівництво або «реконструкція»?

Будівництво або «реконструкція»?

 

Служба з нагоди закінчення «реконструкції».

Служба з нагоди закінчення «реконструкції».

 

Лох-неська фальшивка.

Лох-неська фальшивка.

 

Включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Стоунхендж.

Включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Стоунхендж.

 

Включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Ейвбері.

Включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Ейвбері.

 

Бушерська АЕС

Бушерська АЕС

 

Станіслав Петров і його нагороди.

Станіслав Петров і його нагороди.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.