Свята Євангелія від Матвія (15:18-19):
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину. Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
Треба оберігатися від усього злого. Особливо того, що наш неприятель-язик може скоїти.
Це лихослів’я. Інколи опускаються руки, душа ридає, коли чуєш, як діти, молодь матюкаються. Здається, що то їхня мова. А що, батьки ліпші їхні? Лихословлять устократ. Та на все приходить відплата… Лайливці будуть судитися судом Божим разом з тяжкими грішниками. Апостол Павло у Посланні до Коринф’ян пише, що лихословці разом з п’яницями, блудниками, злодіями, лихварями Царства Божого не успадкують (1 Кор. 6, 10), якщо, звичайно, не покаються і не виправляться. Той же апостол, звертаючись до християн, говорить: “Ніяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки добре” (Еф. 4, 29). Соромно чути, коли лихословить чоловік, але вдвічі непристойніше, коли гниле слово виходить з вуст жінки. Бували випадки, коли Бог раптово посилав на лайливця оніміння, як кару за цей гріх.
Іншим продуктом язика є наклеп. Зле серце клепле на ближнього для свого “заспокоєння”. Наклеп – це засіб, до якого вдаються і зараз щоб очорнити, принизити і згубити людину. І тут конче буде радше покарання.
Наклеп суворо осуджується у Священному Писанні. Сам Спаситель, Який був поблажливим до людських слабкостей, називає книжників і фарисеїв — цих вчителів наклепу — зміями і породженням єхидни, породженням диявола. Будучи синами диявола, наклепники будуть засуджені Богом на вічні страждання.
Зиновій Бичко, НСЖУ