Із Оливкової гори ближче до неба…

Тут, у Гефсиманському саду, Ісус перед стратою, огорнутий смертельним жалем, «зачав сумувати й тужити… І припав до землі, та й благав, щоб, коли можна, минула Його ця година. І благав Він: «Авва, Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, не чого хочу Я, але чого Ти…». (Мк. 14:33 – 36).
Його сльози обпікали кору молодих тоді ще олив. Чи не оці, нині старезні-старезні, свідки Його одкровень?
А внизу – у призахідному світлі сонця – різьблене громаддя медово-бурштинового міста на горах, де Він подолав шлях скорботи Via Dolorosa, страждав і був похований…
Одвічний Єрусалиме! Стою перед тобою наче у невагомості – від здивування і захлинаючої дихання загадковості та усвідомлення реального – того, сьогоденного, яке навкруги під блідо-блакитним, замисленим небом-маревом, і того, що відбуло із плином двох тисячоліть, але закарбоване у Храмі Гробу Господнього заради невмирущості звіщень про останні земні дні Ісуса.
Цю святиню оберігають шість конфесій християнської церкви – Грецька православна, Католицька, Вірменська, Коптська, Сирійська та Ефіопська. Тут піднімаєшся на Голгофу – вона під ротондою храму і до неї ведуть східці. Через отвір у плиті, оточеній саркофагом, торкаєшся долонею твердої поверхні, на якій стояв хрест із розп’ятим Ісусом. І враз трепет здригає твоє тіло, і ніби чуєш відлуння семи передсмертних фраз Ісуса та останній зойк Його: «Отче, у Твої руки передаю духа Мого!» (Лук. 23:46). (Ця мить відображена на величезній мозаїчній картині, що на одній зі стін).
Звідси спускаєшся у кувуклію – каплицю (вона через 20 метрів). Нагинаєшся, бо висота входу нижча людського росту (хто б ти не був, а таким чином мусиш виявляти свій знак покори і благоговіння), ступаєш у печеру, в якій – ложе, де поклали Ісуса після розп’яття. Стаєш на коліна і хочеш сказати незмірно багато-багато, але, переповнений урочистою несподіванкою і неочікуваним побаченим, встигаєш лише прошепотіти подячні слова за Його жертву, за дар викупу, необхідний для того, щоб і ти з’явився на світ і мав свободу для сповнення свого призначення на землі. «Він визволив нас від влади темряви і переніс у Царство Сина Любові Своєї, в якому маємо викуп кров’ю Його і прощення гріхів» (Колосян 1: 13 – 14).
При виході, у вівтарі Янгола, біля каменя, яким було прикрите місце поховання, заворожено зупиняєшся… «І ось стався великий землетрус; Янгол Господній, зійшовши з неба, прийшов і відкотив камінь від дверей і сів на ньому. Був же вигляд його, як та блискавка, а одяг його білий, як сніг…» (Мт. 28:2 – 3).
І сказав Янгол до Марії Магдалини, Марії Якова і Саломії, які накупили пахощів, щоб намастити Його: «Не лякайтеся, я знаю, що Ісуса розп’ятого шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав» (Мт. 28:6).
Коли покидаєш це місце, весь час хочеться оглядатися й не відривати погляду – так впевнена віра твоя скріплюється невідворотно.
…Із Оливкової гори Єрусалиму, звідки вознісся Ісус в небеса, ближче до Нього.

Віктор Мазаний.
м. Єрусалим.
Фото автора.

Вхід в церкву Гробу Господнього

Вхід в церкву Гробу Господнього

 

Гефсиманський сад

Гефсиманський сад

 

Гефсиманський сад

Гефсиманський сад

 

Гефсиманський сад

Гефсиманський сад

 

дорога на Голгофу

Дорога на Голгофу

 

Єрусалим

Єрусалим

 

Єрусалим

Єрусалим

 

Єрусалим

Єрусалим

 

Єрусалим

Єрусалим

 

Оливкова гора. Місце Вознесіння Ісуса Христа.

Оливкова гора. Місце Вознесіння Ісуса Христа

 

Отвір у північній стіні вівтаря Янгола, через який Патріарх подає Благодатний вогонь

Отвір у північній стіні вівтаря Янгола, через який Патріарх подає Благодатний вогонь

 

фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

Фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

 

фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

Фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

 

Фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

Фрагмент картини у церкві Гробу Господнього

 

Церква Гробу Господнього

Церква Гробу Господнього