У наш гіперактивний час ери комфорту тіла та утікань од депресії стає все складніше роздобути трохи спокою нашій розтривоженій душі. Чування – це час неспання, який присвячено молитві. Іншими словами – це молитва у той час, коли ми мали би спати. І древня традиція нічних чувань слідує євангельським словам самого Христа, який сказав: “Чувайте (пильнуйте) й моліться, аби не ввійти у спокусу…”(Мр. 14:38).
Настали ті часи, коли ми можемо вільно ходити до храму Божого. Минув той час, коли боялися ходити на служби, хрестити дітей, приймати церковний шлюб, тощо. Але, на жаль, людей у храмі все одно не так багато, старе покоління, яке боролося за святиню, за віру, помалу вимирає, а сучасна молодь не бачить зацікавленості у храмі Божому взагалі.
Учорашні чування у Стрийському катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці очолив і провів протоєрей із прекрасного села Страдч Іван Колтун. У своїх глибоких за змістом, повчально-дидактичних, логічно-філософських реколекціях священник заставляв бриніти душевні струни вірян, увівши під знак питання ситуації зі сповіддю, вихованням у сім*ї, причиново-наслідкові парадигми нашого побуту, мислення, часто словесної діареї, нашого захоплення обмовами. Як реноме була думка, що ми у Господа тільки просимо. А душевного повороту: на Тобі, Боже, чи не часто бракує. Ми лишаємо на маргінесах нашого мислення операції “люблю”, “дякую”, “прости”. Отець Іван Колтун, парох відпустового центру «Страдецька гора», роздумує про людський страх і свободу, про втручання Господа в наше життя, і чому диявол постійно намагається нашкодити людині.
У час, коли видається, що темрява має повну владу над світом, людина може перемогти свою слабкість, щоб служити Богові і єднатися з Ним. У Новому Завіті Ісус неодноразово молився вночі, перед початком Христових страждань була молитва в Гетсиманському Саду. Тоді ж він звернувся до своїх учнів: «Чувайте і моліться, щоб не впасти у спокусу, бадьорий бо дух, але тіло немічне» (Мт 26, 41). Ісус просить апостолів чувати, коли сам перебуває у стані великої душевної смути. Цей заклик Церква сприйняла як необхідність молитви вночі.
Мов запах троянди, так наші серця вдихають нічні молитви.