Якщо християнська душа відходить у засвіти в благодатний час великих свят – перед нею, за народним повір’ям, відкриваються ворота раю. Цю ласку неба заслужив собі знаний меценат і сподвижник української культури, почесний громадянин м. Бережани і с. Жуків, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта», лауреат премії Братів Лепких, премії ім. Євгена Чикаленка Ліґи українських меценатів – доктор Роман Смик.
Серце сина галицького священика, племінника Богдана Лепкого, людини благородної душі, на серці якої завжди лежала доля України, перестало битися десять років тому – 25 грудня 2007 року у віці 89 років. Через чотири дні, 29 грудня, в українському греко-католицькому соборі св. Володимира і Ольги у Чикаґо (США) українська громада попрощалася з д-ром Романом Смиком – одним із найкращих, найшляхетніших синів нашого народу. Він спочив вічним сном на цвинтарі св. Миколая.
Спільною молитвою разом із отцем Василем Онищуком і щирими спогадами бережанці в залі музею книги вшанували пам`ять цієї достойної людини.
Роман Смик народився 3 жовтня 1918 року в селі Жовчів Рогатинського району Івано-Франківської області в родині отця Петра Смика (у жовтні 2018 року відзначатимемо 100-річчя з дня його народження). Початкову освіту здобув у своєму селі, середню – в Рогатинській та Станіславській гімназіях. Лікарські студії розпочав 1937 року в Яґеллонському університеті в Кракові, де проживав у свого вуйка Богдана Лепкого. У 1941 продовжив навчання в Берліні. У 1945 р. захистив докторську дисертацію «Українська народна медицина». У Німеччині лікував людей неподалік Нюрнберга.
1950 року з дружиною Лідою і сином переїхав у штат Нью-Йорк, де його брат був священиком. Працював лікарем, виховав трьох синів. У 1991 році мешканці обрали його Людиною Року. Д-р Роман Смик був до того ж і журналістом, дослідником, видавцем, колекціонером. Писав статті до часописів «Вісті з Риму», «Патріярхат», «Церковний Вісник», календарів-альманахі. Видрукував окремими збірниками «Відвідини Верховного Архієпископа і Кардинала Йосифа у вільному світі в світлі філятелістичних та пропам’ятних видань» (1972 р.), «Друга Патріярша візитація їх Блаженства Йосифа у 1973 р.» (1974 р.), «Вклад парафії св. Володимира і Ольги в Чикаго у популяризацію помісности і патріархату» (1980 р.). 1982 року власним коштом видав, а згодом перевидав книжку «Блаженніший Патріярх Йосиф у філятелістичних і пропам’ятних виданнях Української Католицької Церкви». Його виставки на честь Йосифа Сліпого демонструвалися в містах Америки, Канади й України (з 1992 року). Стараннями й коштами п. Романа, при сприянні ректорату Львівської Богословської Академії, відкрито меморіальний Музей Патріарха Української греко-католицької церкви – Кардинала Йосифа Сліпого. Щедрий меценаті філателіст Р. Смик подарував свої колекції музеям в Едмонтоні, Воррені, Римі, Мельбурні, Львові, Трускавці, Теребовлі, Бережанах, Українському Національному Музеєві в Чикаґо. Завдяки його публікаціям в американському філателістичному журналі «Тhe Coros Cronicle» англомовний світ пізнав Україну.
Півстоліття п. Роман перебував у розлуці з рідним краєм. Великий патріот України повернувся до нас 1990 року, щоби підтримати молоду державу в розбудові української культури й духовності. Першим кроком стали його пожертви на будівництво церкви та музею родини Лепких у селі Жуків на Тернопіллі (зокрема за сприяння композитора, педагога Василя Подуфалого).
2000 року ім’я д-ра Романа Смика вписано золотими буквами в історію українського меценатства – він був відзначений премією імені Євгена Чикаленка Ліґи українських меценатів. Музей книги в Бережанах на пошанування його жертовної праці 24 серпня 2000 року відкрив «Залу д-ра Романа Смика». У 2003 році на честь Смика вийшла книжка «Лежить на серці доля України» (редактор-упорядник Надія Волинець). У серпні 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про нагороду визначних діячів діаспори, серед яких був і д-р Роман Смик.
Бережанці пам’ятають змістовні вислови, добрі настанови цієї високодуховної, благородної людини, палкого патріота, котрий повернув нам видатного письменника Богдана Лепкого, Кардинала Йосифа Сліпого, був меценатом при будові Українського Католицького Університету в Римі, сприяв організації Українського Вільного Університету в Мюнхені та фундації ім. Б. Лепкого при НТШ, став фундатором музеїв, зокрема музею Б. Лепкого, пам’ятників, меморіальних дошок, упорядником, ініціатором і спонсором видання численних книг (у т. ч. збірники «Повернення Україні Богдана Лепкого»), проведення важливих суспільно-культурних заходів і бажав, «щоб усі жили й працювали в злагоді з совістю і Богом, йшли в однім напрямі задля добра в Україні».
На вечорі пам’яті д-ра Романа Смика, присвяченому 10-річчю відходу його у вічність, виступили науковий працівник музею книги, лауреат премії Братів Лепких, почесна громадянка м. Бережани Ярослава Мазурак (ведуча заходу), заступник міського голови Олег Захарків, заслужений працівник культури України, учений секретар заповідника Надія Волинець, директор музею книги Лілія Зінчук, директор музею Б. Лепкого Ірина Ухман, колишня працівниця цього музею Тетяна Тремба, колишня працівниця краєзнавчого музею Зіновія Бойко, заслужений працівник культури України, відомий хормейстер Зиновій Головацький. Зворушливі вірші на пошану мецената д-ра Романа Смика читала поетеса Світлана Даньків. Пісні виконували Лілія Слободна і Зиновій Головацький.
Присутні мали можливість подивитися відеозапис виступу Р. Смика під час ювілейних заходів на його честь у залі Бережанського районного будинку культури, оглянути виставку, на якій демонструється й книга на пошану подвижника української культури «Лежить на серці доля України».
Тетяна Бідзіля, м. Бережани.
