10 березня 2021 року у затишній атмосфері книгарні «Сяйво книги», що знаходиться на Великій Васильківській у Києві, відбулася презентація другої книжки молодої талановитої української письменниці Оксенії Бурлаки під назвою «Розірваний кадр», яка вийшла у світ в березні минулого року у видавництві «Академія». Модератором заходу виступив відомий журналіст, буктюбер та літературний критик Ярослав Карпець.

Протягом імпровізованого вечора усі бажаючі мали змогу поставити важливі питання, що стосувалися конкретного видання та процесу письма загалом – і отримати вичерпні відповіді. Для стимулювання активності слухачів модератором заходу був хитро продуманий спеціальний ритуал для заманювання людей у книгарню: кожен, хто мав намір поцікавитися певною проблемою чи персонажем – зобов’язаний спершу взяти цукерку зі спеціальної банки, а вже потім винести власне питання на загальний розгляд.

Значення власної книги для юних читачів пані Оксенія пояснює так: «Мені захотілося показати, що десь поряд є діти, які лікуються від онкології, вони не те, що ризикують життям, вони благають Бога щоб ще рік або два прожити, втрачають можливість відчути, коли вітер розвіює твоє волосся. Мені хотілося б, щоб підлітки зрозуміли, що смерть існує, що діти насправді помирають – і це реально. Хотілося достукатися, але зробити це в такому форматі, щоб їм було цікаво, щоб вони могли побачити себе, свої емоції, якісь свої вчинки, свій світогляд, своє бачення».

«Коли я планувала вступити на філологічний факультет університету Шевченка – один професор сказав, що таланту в мене немає, я пишу посередньо, краще не витрачати свій час. І насправді для мене це була трагедія життя: я плакала, я страждала, я була розчарована, – зізнається письменниця. – Але мені хотілося писати. Нехай у шухлядку, нехай ніхто не побачить, але хотілося писати. І я це робила. Так, я вступила на факультет журналістики, я стала успішною копірайтеркою, я працювала в піарі, але все одно паралельно я ходила на курси, я читала літературу, писала книжки, щороку відправляла їх на «Коронацію слова» з 17-ти років. Мені не відповідали, я програвала, однак багато років стукала у ці двері. Можливо на початку справді таланту було замало, але я стільки цього хотіла, що розвивалася, доки не дійшла до цілі. І тому хочу, щоб мій приклад надихав підлітків до того, щоб вони не здавалися».

Повість Оксенії Бурлаки «Розірваний кадр» належить до підліткової літератури і, за словами письменниці, покликана задуматись над неоціненною цінністю, котру не варто марнувати. У книзі протиставляються підлітки-руфери, що виробляють карколомні трюки на небезпечних майданчиках задля слави і вподобайок у соцмережах, ризикуючи власним життям, і онкохворі діти, що з усіх сил боряться за право жити, проте їм не завжди вдається виборсатися із підступної хвороби.

Впродовж презентації пані Оксенія розповіла читачам як зародилася ідея книги, по пазликам народжувалися персонажі, хто був реальним прототипам героїні Сольки та як емпатія впливає на розвиток сюжету. А ще про те, як спонукає читачів цінувати життя.  Також зізналася, що і сама була на даху дев’ятиповерхівки, перейнялася долею власного персонажа і відчула адреналін, хоча взагалі не екстримальна особистість, але те, що роблять підлітки на даху і мостах насправді викликає жах.

Також письменниця поділилася з читачами таємницею, як знайти свого видавця: «Я зрозуміла, що я пишу книжки, так як я бачу. А видавцю потрібна книжка певного жанру, певної класифікації. Якщо запропонувати видавцеві те, що йому потрібно – то шанси на те, що тебе видадуть підвищаться. Я купила 5 книжок видавництва «Академія»  – прочитала, дослідила, що письменники пишуть, як, на яку тему – і вирішила, що я напишу саме те, що їм потрібно. І, можна сказати, виконала замовлення, яке сама собі поставила – і воно спрацювало. Коли ти даєш видавцю те, що для нього комерційно вигідно, те, що купує його цільова аудиторія – він буде радий з тобою співпрацювати. Як то кажуть, задача із зірочкою. Це виклик для себе. А мені подобається робити собі виклик, тому до такої творчості я ставлюся з величезною цікавістю. Ми всі пишемо для чого? Для того, щоб бути прочитаними, розвиватися і виходити на новий рівень».

До слова, Оксенія Бурлака не даремно настільки наполегливо працює у письменницькому напрямку. Відчувається, що авторка тонко знається на підлітковій психології та лексиці. Те що, книга «Розірваний кадр» наділена власним сленгом, а не правильною літературною лексикою – одразу впадає у вічі. Адже мова книжкових героїв – Філіпа, Койота, Барбі, Сольки та інших, не менш важливих персонажів – залишається живою, справжньою. Відповідно це привертає увагу юного читача, наближує та заохочує до читання.

Презентація минула успішно. Шанувальники  підліткової літератури, були задоволені та засвітлинені з авторкою книги «Розірваний кадр». Ну що ж, чекатимемо читацьких відгуків та нових не менш цікавих презентацій. Бажаємо авторці натхнення та вдумливих читачів!

Репортаж підготувала Юлія Григорук

Фото зробив Антон Комар