(Павлюк Ігор. Вирощування алмазів. Філософський роман / Ігор Павлюк. – Львів: Апріорі, 2016. – 216 с.)

«– Засвіти, будь ласка, екран, цей файл…

 – О, так це молитва уже померлої людини за щастя своєї дитини, іще живої на Землі. У такому випадку програмою передбачена обов’язкова допомога. Зафіксуй цей випадок. Потім обов’язково простежимо за ним.

 – Тим більше, глянь, ген 24-Х-315. Він фігурує й у файлі, на якому ми перевіряємо нову програму, з яким граємось.

 – Ого! Тобто він є у комусь із цих озброєних людей?

 – Так точно…

 – Увімкни, друже, наших».

(Уривок із роману, стор. 27)

…Існує життя. І є його тлумачення. Тлумачення важать на терезах, виставлених у музеї Еталонів. Суд чинить Совість, владу має Любов. Усе просто і безкінечно, радісно за сценарієм.

Тепер алмази. Є чорні і білі. Чорні – це вороги – і ті, хто продався. Білі – ті, що живуть, незважаючи на біль.

Правда – де? Десь у середині серця. Мотузкою охоплює шию, щоб витягти тебе із колодязя. Не треба відкидати хвіст, достатньо кілька хвилин побути без повітря.

Ігор Павлюк. Справжній Алмаз, надзвичайна Людина. Сильний, мужній, відвертий до крові на язиці. Його Слово – небезпечне, бо розповідає Правду. Думку митця можуть піддати осуду, адже більшість ніколи не зізнається, що описані прозаїком речі якнайближче стосуються їх.

Ігор Павлюк не поєднує любов і рожеву слину. У нього любов – жорстока або прекрасна, красива або смішна. Він нікого не засуджує – лише демонструє закони Любові, які призводять до щастя чи небуття. Є спеціальні датчики – і тільки вони спроможні розрізнити щирість.

Сюжет роману – філософський і фантастичний. Фантастичний як за жанром, так і за оціночною шкалою. Класний, чудовий, неперевершений, звабний – усе це стосується роману «Вирощування алмазів». Відірватися неможливо, якщо з душею вникнути в суть.

У певному сенсі, мова йде про геодезію. Про процеси, завдяки чи всупереч яким людина стає щасливою або нещасною. Хто вирішує, якою у нас буде доля? Усе вирішують люди, чи то пак їх прототипи, голограми, аналоги.

Межі реальності і фантастики розмиті. Людський суд заснований на зіллі з гріхів. Виокремити корисні інгредієнти, вилікувати «страждущого» найвищої проби – ось завдання усього Людства! Справжні Алмази – беззахисні, бо не можуть робити шкоду іншим. Саме тому їх найважче захищати.

Дивний збіг: Алмази радять вирощувати в лайні. Чому? Бо тоді стає зрозумілою цінність. Скурвився, проданий – не алмаз. Витримав, лишився Людиною – перемога.

Ви зустрінете матюки. Не станьте ханжою! Цією мовою ми говоримо кожного дня! Бо є речі, які інакше назвати не можна. Мат економить час і допомагає вигравати війну.

Тут є секс – не бійтеся, ви дорослі! Чи, можливо, ніхто не чув з вас слова «мінєт»? Прочитайте, наскільки це можна описати красиво! Насолода, переплетена з болем; почуття, якими не можна жити уповні; межі, за які не можна виходити.

Покритки. Зеки. Блудниці. Монахині. Вбивство дитини. Туга старого діда. Роман охоплює безліч духовних аспектів. Брат не міняє сестру на коня, рідна душа молиться за щастя Дитини.

Хочеться болю? Розкрийте серце назустріч роману!

«Вирощування алмазів». Від Ігоря Павлюка!