Почесним академіком Національної академії мистецтв України обрано лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, завідувача кафедри фотомистецтва Київського Національного університету культури і мистецтв, професора, директора видавництва «Світло і Тінь» Василя Пилип’юка.
Згідно із рішенням загальних зборів академії, фотохудожнику присвоєно це звання «за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури України».
Такий титул вперше одержав автор фоторобіт, який своїми 117–ма книгами-альбомами продемонстрував велич художньої фотографії та показав її як засіб мистецького відображення дійсності.
Серед його доробку є і низка видань, присвячених безпосередньо мистецькій тематиці, Зокрема двотомник про Львівську оперу – її історію, видатних співаків та примадонн балету; про художника, поета Святослава Гординського, Героїв України – композитора, музичного етнографа, диригента Миколу Колессу та рятівника західноукраїнських замків Бориса Возницького у серії «Постаті»; про Шевченківський Національний заповідник; про архітектурні скарби Львова у трьохтомнику; про діячів театру і кіно, співаків, музикантів у знаковому портретному фоліанті «Долею даровані зустрічі».
Як завідувач єдиної в Україні кафедри фотомистецтва він створює свою школу підготовки майбутніх творців художніх світлин, причому майстер-класи для київських та львівських студентів проводить серед природи його малої батьківщині – на землі Покуття, а також на Гуцульщині. Цей край своєю чарівною вродою збудив у серці Василя Пилип’юка жагу до виповідання краси, тож він прагне, аби гори вразили і його послідовників.
Прикметно, що теоретичний курс вони опановують теж успішно – за навчальним посібником Василя Пилип’юка «Українська художня фотографія: етапи становлення та мистецькі засади розвитку». Тут реалізовано його теоретичні засади та показано наслідки власної передової практики. А вона почалася ще тоді, коли зовсім хлопчаком – одразу після закінчення десятирічки – почав працювати у Верховинській районній газеті «Світанок». Тоді ж і поставив собі орієнтир: піднести фоторемесло до висот мистецтва.
Обдарований талантом він так і несе свою юнацьку мету, прагнучи досягати, досягати і досягати.
За те й вшановують – він вже почесний доктор Української академії друкарства, Національної академії сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львівської Національної музичної академії імені М. В. Лисенка, почесний громадянин свого рідного села Новоселиця Снятинського району на Івано-Франківщині та мого села Городець Володимирецького району Рівненської області.
Втім, не про почесті річ, а про феномен культури.
Віктор Мазаний, письменник.
