Якось викладачка одного коледжу з обуренням оповіла про такий випадок. Підходить до неї студентка й каже, що вона – атеїст. Просить зняти ікону, що висить в авдиторії. Викладачка не розгубилася й відповіла, що крім неї, атеїстки, тут учаться віруючі студенти, а окремої групи атеїстів у коледжі, на щастя, нема.

Що таке атеїзм? Зрозуміло, що це вотчина диявола. В атеїзмі абсолютно відсутні логіка, переконливість і елементарний фактаж. Найважливішою основою наукового атеїзму вважається еволюційне вчення, яке припускає відсутність необхідності вищого розуму, Бога для пояснення виникнення та розвитку життя на Землі.
Побутує думка, що між наукою і релігією ведеться непримиренна боротьба. Цим вченим віра не завадила зробити великі відкриття, а навпаки — спонукала досліджувати світ, створений Богом. Вони жили в різний час, народилися в різних країнах, працювали в різних наукових сферах, але всіх їх об’єднувала любов до науки і до Бога.
Відомо безліч висловлювань учених світу, в яких переконливо та ґрунтовно обстоюється наявність Творця світу. Наприклад, Майкл Фарадей, англійський фізик, пише, що як сльози виходять з серця і спрямовані до серця, так і Біблія походить від Бога, і той, хто від Бога, слухає її голосу.
Йоганн Кеплер – математик і астроном, встановив закони руху планет навколо Сонця (Закони Кеплера), залишив для нащадків направду золоті слова: «Великий наш Господь і велика держава Його, і премудрості Його немає кінця. Хваліть Його сонце, місяць і зірки, і планети, – якою б мовою прослава не відбувалася. А також ви, свідки Його відкритих істин, і ти, душе моя, віддавай честь і славу Господеві все твоє життя».
Вільям Томсон Кельвін не заперечив науку, через яку можна побачити Господа: «Не бійтеся бути вільнодумцями. Якщо ви мислимите глибоко, то через науку знайдете віру в Бога».
Джордж Габріель Стокс – британський математик і фізик ірландського походження. Працюючи в Кембриджському університеті, він збагатив науку власним внеском в гідро- і газодинаміку, оптику і математику, сказав так: «Я не знаю жодних здорових висновків науки, які б суперечили християнській релігії».
Роберт Бойль, як дитина, захоплювався казковою красою Всесвіту: «Численність, краса і впорядкованість небесних тіл, досконалість тварин і рослин та інші явища природи справедливо спонукають розумного, неупередженого спостерігача зробити висновок про існування вищого, могутнього, праведного і благого Творця».
Френсіс Бекон, Макс Планк, Ісаак Ньютон, Джеймс Клерк Максвелл, Джордж Берклі, Макс Борн, Вернер Форсман, Нільс Бор та безліч інших вчених обстоювали божественне походження світу.
Галілео Галілей – італійський філософ, математик, фізик, механік і астроном, що зробив винятковий вплив на науку свого часу. Першим використовував телескоп для наукових відкриттів, якими стали супутники Юпітера, плями на Сонці, гори на Місяці, і фази Венери. Захисник геліоцентричної системи Коперника і засновник експериментальної науки говорив: «Природа, без сумніву, є Друга Книга Бога, від якої ми не повинні відмовлятися, але яку ми зобов’язані читати».
«У виявах природи Господь являється нам не менш захопливим чином, ніж в божественних віршах Біблії».
Отже, армія атеїстів позбавлена будь-якої зброї проти Господа. Їхнє кредо – голослів’я та марнославство!

Зиновій Бичко, НСЖУ

One Response

  1. Богдан Дячишин

    Релігія – річ соціальна. Віра – річ індивідуальна.
    Віра – це цілісний комплекс наших знань і розуміння не бачених очима об’єктів; це те, що неможливо цілісно сприйняти з допомогою наших п’яти органів сприйняття навколишнього світу, до кінця зрозуміти й осмислити: «Власне, у сфері духовно-практичного знання в наочно-образній формі зафіксовано суто людський, персоніфікований образ світу, наповнений вірою, сумнівами, прозріннями, емоціями й інтуїцією, здогадками, ідеями та ідеалами, прагненнями й оцінками» (В. П. Мельник, «Філософія. Наука. Техніка»).
    На стелі бібліотеки конгресу США вражають слова поета Попу: «Порядок – перший закон небес». Тисячі, мільйони людей проходять під ними, хтось, може, й читає їх, але чи розуміє…
    Юрій Канигін вважає, що не за горами історична епоха, яку «можна назвати ерою Живого Бога» («Віхи священної історії»). Так воно чи не так? Адже виходить: у якомусь часі Бог був мертвим…
    Атеїсти також віруючі, бо вірять, що Бога нема.
    Ми є і створені Богом. Що ще?