Багато фактів з життя Європи кінця ХVIII початку XIX століття. Любителям історії-правди і її незнавцям буде корисно ознайомитись з життям Європи зазначеного періоду. Кожен зможе збагатитися знанням про державотворення своєї країни. І мова не лише про Україну та українців, тут є чимало важливого про Польщу, Прусію, Росію, Францію та ін.
Світ роману «Тричі продана» Павла Нанієва не сухо історичний, він пишно приправлений красою героїні Софії, пафосними балами вельмож, крикливою бідністю і непокорою простого люду, безкінечними інтригами, гнобленням і війнами.
Перед вами розповідь з моментами дивного мовлення польської знаті, гайдамацького говору та простої селянської мови.
Не можна сказати, що сюжет захопливий, він скоріше буденно-болючий для всіх, хто хоч якось ототожнює себе з історією свого народу.
Грекиня Софія – претендентка на престол. Та це всього лиш блюзнірство і бажання влади. Вона ніяка не пані, не принцеса і далеко не знатного роду. Жебрачка, продана на невільницькому ринку. Її використали для політичних ходів, далекоглядних інтриг.
Софія – жінка. Їй пощастило бути проданою вдало (наскільки в цьому взагалі може бути щастя) і вона зробила все, щоб вкоренитись у вищий колах знаті.Та попри всі заслуги цієї хитромудрої персони перед Польщею та Російською імперією її продавали ще двічі.
Тричі продана за своє життя, Софія, все ж, з першого погляду брала своєю красою в полон багатих і могутніх чоловіків.
Сюжет звивається навколо героїні, але автор не забуває і про державотворення, чи, точніше, державозрадження у європейському світі. Розуміючи все написане, виникає думка, що не лише псевдогрекиню Софію продали тричі, в ті дивні часи, неодноразово продавались держави.
Шахові партії приналежності земель до того чи іншого панства чи господарства змінювались, не даючи народу відчути себе вольними поляками, українцями чи росіянами. Території продавались і купувались за гріш, разом з приналежними до них родинами, сім’ями, живими людьми.
Читати «Тричі продана» можна з двома різними підходами – перейматися долею героїні, безперечно сильної, хитрої і неймовірно красивої; а можна потонути в блюзнірських, ницих справах вельмож, котрі тримали в своїх руках долі європейських держав кінця ХVIII початку XIX століття і без кінця ділили та переділювали їх території.
Світлана Кучпилюк