Мова як найбільша таїна для людства споконвіку породжувала безліч гіпотез щодо свого походження. Тут домінантами були і праця, і океан, і еволюція – ніби через них направду постала мова. Роздумували над походженням мови лінгвісти, філософи, психологи, логіки – написано на цю тему тисячі праць.
Про все говорилося-балакалося… Тільки про Бога забували учені. А Свята Євангелія від Івана починається так: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово» (Іван, 1, 1). Бачимо, яка невичерпна енергія криється в мові. Навіть Богом було Слово. Отже, мова – це Промисел Божий, а не витвір природи, бо природа теж од Бога. Ще Григорій Нісський писав: «Бог дав людині дар мови, але не відкрив їй назви предметів». До беззаперечного Божественного втручання схилявся також видатний німецький філолог і філософ Вільгельм Гумбольдт. Сьогодні люди вивчають різноманітні мови. Вважається, що у світі їх існує майже 7000. У Європі розмовляють лише 230 мовами. В Азії розмовляють понад 2000 мовами. Яке мовне розмаїття світові подарував наш Творець.
У «Діях святих апостолів» (2 глава) надзвичайно ясно, чітко, прозоро і зрозуміло описано вплив Святого Духа на апостолів, Який їм дав змогу говорити багатьма мовами. «Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (2, 4).
Коли на святих апостолів зійшов Святий Дух, «зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!…» (2, 6). А були тут «парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, критяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі нашими мовами!» (2, 9-11).
Як бачимо, святі апостоли не мали вищої освіти, не володіли чужими мовами. Чудо сталося через Святого Духа, зісланого на апостолів нашим Господом Ісусом Христом. Злі язики патякали, що апостоли «повпивались вином молодим». На що апостол Петро відповів, що це ще пророк Йоіл передрік: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло» (2, 17).
Отже, сам Бог милостиво дарував нам мову і як засіб спілкування, і як можливість пізнавати світ, а найголовніше – вживати її чистими устами: берегти мову, не засмічувати її та оскверняти, а любити її все своє життя.
Зиновій Бичко, мовознавець
місто Львів