Навіть такий поважний медіаресурс як ВВС свого часу повідомив світу: «Міністерство культури та інформаційної політики України визначило 22 проєкти реставрації архітектурних пам’яток, які фінансуватиме держава. Відповідний перелік затверджувала експертна група. Всього участь у відборі взяли 109 об’єктів, які розмістили за пріоритетністю з урахуванням рейтингу. Як пояснило міністерство, гроші змогли отримати тільки об’єкти державної власності».
Без сумніву, новина вселяла оптимізм, адже не одне десятиліття українці б’ють на сполох, що держава втрачає історичні об’єкти, які залишені на поталу вітрам, дощам, позбавлені вкрай необхідного догляду, на який, звісно, потрібні гроші. Особливо приємною, сповненою надій була ця інформація для жителів Тернопілля. Адже численні вітчизняні ЗМІ уточнювали: «Незабаром для туристів розкриє свої таємниці Чортківський замок XIV століття. Там уже розпочали підготовчі роботи перед відновлювальними, адже на реставрацію споруди держава виділила 17 мільйонів гривень. Чортківський замок увійшов у програму «Велика реставрація». І до наступного літа його мали б відремонтувати». Наприклад, Укрінформ торік деталізував «У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний «магніт» області. Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році».
Здавалося б, і перспектива прекрасна, і привід чудовий, і руки, як кажуть засукані, бо роботи чимало і відновлення пам’ятки розпочалося. Та нещодавно тема реставрації Чортківського замку набула несподіваного для широкого загалу повороту. «Знищують пам’ятку національного значення Чортківський замок! SOS!» – написав у фейсбуці місцевий археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій і топонімики краю Володимир Добрянський. На його думку, реалість і надії не збіглися. У чому суть?
На всю країну Укрінформ оприлюднив позицію директора заповідника «Замки Тернопілля» Анатолія Маціпури: «Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям. Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арткафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємося, що все задумане реалізується». А в Чортківській міськраді додали, що «суть «Великої реставрації» полягає не тільки в тому, що треба зберегти об’єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоби зробити їх самодостатніми, аби вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об’єктів –туристичні атракції, які притягуватимуть людей із різних куточків країни».
Володимир Казимирович каже, що він за те, аби замок був відновлений і справді став принадою для туристів, а проблема, за його словами, полягає у тому, щоби зберегти історичну цінність замку, який використовувався до кінця ХІХ століття і зазнав численних перебудов і добудов. «Тільки детальні та комплексні археологічні дослідження допоможуть з’ясувати всі етапи життя замку, не втратити те цінне, що криється у верхньому шарі ґрунту», – пояснив він, додавши, що для такої делікатної роботи потрібні фахівці.
Зателефонувала пану Добрянському після того, як нещодавно на місцевому медіапросторі «схрестили шпаги» прибічники і супротивники позиції археолога, поцікавившись, чому він забив на сполох уже тепер, коли часу для реконструкції залишилося обмаль.
– Б’ю тривогу вже не один рік, – відповів Володимир Казимирович. – Бо дослідження старовини – сенс мого життя. Боляче, коли втрачаємо історичні пам’ятки, які не шкодує ні час, ані люди. Як усі, хочу, щоби замок отримав друге життя, але все треба робити без поспіху, дотримуючись законодавства. Бо не можна починати ті чи інші роботи, не обстеживши територію. У Чортківському замку хіба «чорні археологи» вишукували цінності. Тепер, запевняють, триває розчищення території від сміття, але ж порушується цілісність верхнього шару і можемо втратити щось цінне. Потрібно, щоби вивченням археологічних залишків, систематичним обстеженням території зайнялися професіонали – кваліфіковані археологи на підставі відповідного дозволу Інституту археології Національної академії наук.
– Але ж час ще є?..
– Наступного року виповнюється півстоліття надання Чорткову Німецького (Тевтонського права), згідно з яким село стало містечком. Часу залишилося дуже мало. За сезон можна обстежити 200–300 квадратних метрів території замку. За минуле десятиліття (національний заповідник «Замки Тернопілля» був створений 2010-го) могли б охопити відсотків 20, але ж не робилося нічого, бо влада зовсім не дбала про збереження старожитностей. А Чортківський замок – пам’ятка історії національного значення. І він мав би мати статус історико-архітектурного заповідника. Іншими словами, бути окремою юридичною особою державної форми власності, безпосередньо підпорядковуватися Мінкультури. Таким, на мою думку, є альтернативний шлях вироблення правильної стратегії розвитку і збереження нашого замку – окраси краю.
Чим завершаться ці своєрідні ристалища навколо Чортківського замку, стане відомо згодом. Залишається лише гіркота від усвідомлення того, що вже на очах нашого покоління зникає чимало з того, що пережило минулі віки. Чомусь або не поспішаємо, або не встигаємо…
Галина СІРА
Джерело: Сіра, Г. «Ристалище» навколо Чортківського замку, або Реставрація з присмаком полину / Галина Сіра // Сільський господар плюс. — 2021. — № 24 (16 червня). — С. 2. — (Гостра тема).