Початок І Світової війни для широких мас населення відобразився військовою мобілізацією чоловічого населення Австро-Угорщини, Чортківщини зокрема. Мобілізація й зосередження австрійських армій в нашому краю відбувалися під прикриттям відділів ландштурмістів (ополченців), розміщених групами від устя Сяну до Вісли, через Стоянів, Тернопіль, Збруч по Дністер.
Частина військ була перекинута із сербського фронту. Вони складали групу генерала Кевеса, що сформувалась близько 18 серпня з двох корпусів в силі 8 піхотних і 3 кавалерійських дивізій. В районі Чорткова з напрямом на Кам’янець-Подільський була розміщена 1-а кавалерійська дивізія австрійської армії.
В Чортківському повіті організатором легіону Українських Січових стрільців був Іван Коссак. Він народився 1879 року в Дрогобичі, до війни працював професором учительської семінарії в Чорткові, очолював товариство «Сокіл». З початком І Світової війни займався організацією добровольців до легіону УСС на Чортківщині. На початку планувалося сформувати 8 піхотних куренів УСС. Для цього було призначено міста Львів, Тернопіль, Стрий, Коломия, Станіслав/Станіславів (Івано-Франківськ) і Чортків. Однак, вже невдовзі попередні домовленості було порушено й австрійське командування оголосило, що загальна кількість стрільців складатиме 3000 чоловік, які мали бути поділені на курені в складі 4-х сотень по 200 чоловік кожна.
Склад добровольців легіону УСС з Чортківського повіту.
1.Адамчук Антін – 1898 р., Улашківці;
2.Адамчук Василь – 1896 р., Улашківці;
3.Аламчук Григорій – 1898 р., Улашківці;
4.Андреків Степан – 1898 р., Улашківці;
5.Багрій Антін – 1896 р., Улашківці;
6.Багрій Василь – 1898 р., Улашківці;
7.Богун Василь – 1890 р., Улашківці;
8.Божаківський Антін – 1890 р., Улашківці;
9.Вахуткевич Петро – 1900 р., Улашківці;
10.Винник Іван – Улашківці;
11.Винник Павло – 1896 р., Улашківці;
12.Галущинський Михайло – 26.09.1878 р., Звиняч.
У книзі М. Назаровича вказано Дзвиняч, але це село іншого району. Тут справа у старій лексиці – «Звиняч» вимовлялося як «Дзвиняч». За сприянням Василя Градового, директора Чортківської ДЮСШ, у селі Звинячі Чортківського району автор дослідив запис у церковній “Книзі людності”, де вказано про народження М. Галущинського. Він закінчив Тернопільську гімназію, навчався в університетах Львова і Відня, політичний і освітній діяч, один із провідників «Молодої України» (1899-1902 рр.), директор української гімназії в Рогатині (1910-1914 рр.). З початком війни був призначений командиром легіону УСС, з середини 1915 р. – референт УСС при командуванні XXV корпусу австрійської армії. Активний учасник Листопадового повстання у Львові 1918 р., після війни – професор Українського таємного університету у Львові, голова тов. «Просвіта» (1923-1931 рр.), сенатор від УНДО і віце-президент польського сенату (1923-1930 рр.). Автор багатьох праць на педагогічну тематику та спогадів «З Українськими Січовими стрільцями». Помер 25 (за ін. даними -23) вересня 1931 р.
13.Гаповський Кирило – 1890 р., Улашківці;
14.Гарасимів Петро-Богдан – 1890 р., Чортків, поручик, випускник гімназії в Стрию, студент медицини у Відні. В легіоні УСС перебував із 1914 р. брав участь у Карпатській воєнній кампанії. З 1915 р. – ком. сотні у Вишколі. В 1918 р. став заступником командира Коша. Учасник українсько-польської війни 1918-1919 рр., після війни – активний учасник УВО, працював лікарем у Болехові. Згодом емігрував до США.
15.Галета Ігнатій – 1899 р., Улашківці;
16.Ільницький Іван – 1890 р., Улашківці;
17.Кирничний Василь – 1899 р., Улашківці;
18.Кишкан Антін – 1890 р., Улашківці;
19.Коваль Антін – Улашківці;
20.Коник Антін – Улашківці;
21.Коцюба Михайло – 1897 р., Угринь, вістун 1-ї сотні;
22.Коцюк Володимир – 1895 р., Мухавка, стрілець технічної сотні;
23.Кузик Микола – 1897 р., Звиняч, стрілець 4-ї сотні;
24.Матвіїв Іван – 1896 р., Улашківці;
25.Млспан Павло – 1896 р., Нагірянка, стрілець 3-ї сотні;
26.Мудрий Павло – Улашківці;
27.Назарак Юліан – 1893 р., Черкащина, студент Краківської академії мистецтва. Був активним членом «Пресової квартири»; автор ряду художніх полотен. Написав гумористичну стрілецьку оперу «Штурм на полукіпки» та низку пісень. Нагороджений двома медалями за хоробрість. Загинув на фронті 1916 року.
28.Підвисоцька Ольга – 1898 р., Чортків, учениця учительської семінарії (за іншими даними – гімназії). В легіоні УСС знаходилася від початку 1915 р., спершу перебувала на фронті, згодом – у Коші. Про неї, як наймолодшу (17-літню) дівчину-стрільця, згадував у своїх звітах воєнний кореспондент Франц Мьолбпар. Після війни, у період українізації, повіривши в більшовицькі гасла, разом з чоловіком Миколою Балицьким, колишнім УСС, переїхала в Радянську Україну, де була страчена в 1937 році;
29.Саміла Осип — Біла;
30.Скоромний Роман – 1896 р., Полівці, стрілець 7-ої сотні.
31.Солтис Павло – 1898 р., Улашківці;
32.Ставничий Гнат – Біла;
33.Старик Олекса – 1896 р., Білобожниця, загинув у бою на горі Ключ 3 листопада 1914 р.;
34.Цибульський Іван – 1895 р., Бичківці, підхорунжий 1-ї сотні;
35.Чайківський Євген – 1896 р., Полівці, десятник 4-ї сотні;
36.Чайківський Микола – 1897 р., Улашківці;
37.Чайковський Іван – 1896 р., Улашківці;
38.Чайковський Ладон – 1902 р., Улашківці;
39.Шевчук Михайло – 1901, Улашківці;
40.Шевчук Федір – 1890 р., Улашківці;
41.Южда Василь – Біла;
42.Юрчишин Гнат – 1896 р., Білобожниця, в легіоні УСС перебував з 1915 р., загинув у битві на горі Лисоня 4 вересня 1916 року.
Ярослав Дзісяк, історик.