Чортківський повіт — адміністративна одиниця коронного краю королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської монархії, до 1867 року – Австрійської імперії.
Повіт існував у період з 1854-го до 1918-го року. У 1854 році була проведена адміністративна реформа, згідно з якою були утворені повіти, зокрема, і Чортківський. Внаслідок міжнародних і внутрішньо імперських політичних процесів, на початку 1867 р. була утворена дуалістична (подвійна) монархія Австрії та Угорщини. До реформи у склад Чортківського повіту входили такі гміни (громади): Чортків (місто) зі Слобідкою, міста: Ягільниця, Улашківці, села: Антонів, Біла, Білобожниця, Хом’яківка, Черкащина, Старий Чортків, Давидківці, Долина, Стара Ягільниця, Колиндяни, Калинівщина, Мухавка, Нагірянка, Росохач, Швайківці, Шманьківчики, Шманьківці, Струсівка, Салівка, Семиківці, Сосулівка, Свидова, Шульганівка, Угринь, Вигнанка, Заболотівка. На початку березня 1867 року були скасовані округи («крайси»), а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Чортківський повіт залишився, до його складу увійшла територія Чортківського повіту разом з Буданівським, частиною Язловецького – гміни Базар, Цвітова, Дуліби, Джурин, Язловець, Кошилівці, Новосілка, Палашівка, Полівці, Передмістя, Слобідка Джуринська, Криволука, Жниброди та с. Залісся з Гусятинського повіту. Старостою оновленого повіту став Філіп Залеський (Philipp Zaleski). Площа становила: до реформи майже 430 км², після – 888 км², населення: до реформи (1866 р.) – 32878, після – 63667 осіб.
Ярослав Дзісяк, історик.