Серед розкошування у перших барвах щойно народженої зелені, у благодатній насолоді великодньої радості справжнє свято дарували новодністровцям 21 квітня з нагоди 5-річчя колективу наші чарівні та яскраві, неповторні й ніжні, як сама весна, «Візерунки» – дівочий гурт у складі Анни Мафтуляк, Влади Власюк та Анастасії Гончар!

А разом із ними упродовж усієї святкової програми хвилювалася переважно за лаштунками, а також брала участь у виступах художній керівник, головний дизайнер і натхненниця, диригент і мама, перукар та костюмер, невтомний ініціатор незабутніх мистецьких родзинок, продюсер і режисер-постановник в одній особі, вчитель вищої категорії ЗОШ ІІ–ІІІ ст., тричі-учасниця обласного етапу конкурсу «Вчитель року» Наталія Петрівна Власюк.

Великодним світлом та своїми творчими скарбами яскраво доповнювали концертну програму Світлана Грєбенікова, Юлік Беженар, молодші вихованки керівника – гурт «Дивоцвіт», танцювальний колектив «Сузір’я» (під керівництвом О. А. Скутельник) та фольклорна група «Диво калинове», яку створила й надихає теж Н. П. Власюк!

А все починалось ще у 2010 році, коли у Будинку культури «Молодіжний» Наталія Петрівна плекала творчі пагінці у вокально-естрадній студії «Камертон». І ось пам’ятний травень 2012 року – у День Перемоги Крістіна Дейбук, Влада Власюк, Аня Мафтуляк та Свєта Грєбенікова зворушили новодністровців та гостей міста попурі фронтових пісень. Дівчатам так личила синя форма у військовому стилі, а улюблені пісні наших батьків та дідів зі сльозами на очах підспівували чи не всі городяни. Згодом дещо змінювався склад гурту, співала в ньому й Даша Лотоцька, а до мистецької скарбнички додавались все нові і нові перемоги як сольно, так і у складі гурту, в давно улюбленому фестивалі «Пісенний струм» та обласному конкурсі «Рідна пісня», а також, безумовно, незабутні виступи на багатьох міських заходах, які вражали глядачів і творчими родзинками, і яскравими, щоразу новими костюмами. З неабиякою цікавістю вдивлялися глядачі у кадри відеофільму, створеного за задумом Н. П. Власюк про кожну з учасниць та творчі надбання гурту «Візернуки».

Три години промайнули так швидко, що тільки фінальні вітання фольклорного гурту «Христос воскрес! Воістину воскрес!» врешті дали зрозуміти, що дійство відбулось і вдалося, що серце, сповнене весняного квітування, розцвіло ще більше, замережане візерунками національного багатобарв’я української великодньої обрядовості, неймовірною красою пісенної палітри головних героїнь програми, їхніх гостей та, звичайно ж, напрочуд талановитої творчої мами.

Особливо зворушливим до трепету кожної душевної струни і просто до неприхованих сліз став патріотичний блок програми, де кожне слово, кожна пісня, світлини зі слайдшоу та танцювальні композиції були присвячені дорогим українським бійцям, зокрема землякам, безстрашним воїнам, які захищають неньку Україну та наше спокійне і мирне сьогодення і вже другий рік боронять рубежі, оповиті смертоносним вітром зі сходу… Тож в унісон хвилюючим пісням у залі злітали щирі молитви за порятунок і життя, із вдячністю і благаннями, а Україна, немов у перевеслі любові й віри, святими великодніми передзвонами благала навколо миру і щасливої долі у незалежності й суверенності щасливим поглядом у майбуття.

Щиросердні слова вдячності полинули на адресу невтомної наставниці й виконавиці Наталії Власюк та її вихованців від начальника відділу гуманітарної політики Людмили Пастушок, директора ЗОШ ІІ–ІІІ ст. Тараса Серевка, який нещодавно повернувся із буремного й згорьованого сходу, де виконував свій чоловічий обов’язок, та його заступника Орисі Шпирки, а також її осяйних «Візерунків». Сама ж Наталія Петрівна розчулено дякувала усім і кожному за підтримку, розуміння, допомогу й втілення її творчих задумів.

Сімнадцять таких різнохарактерних пісень нанизували дівчата на невидимі струни сердець своїх рідних, близьких і прихильників, немов чарівні намистинки нев’янучої любові до пісні, рідного слова і землі. Змінювались їхні костюми, тематика, жанровість, але неповторним зоставалось одне: коли є поряд такі чарівні й голосисті вокалістки, здатні розвіювати своїми піснями і натхненним співом будь-яку печаль і дарувати насолоду , коли є поряд такі невтомні творчі люди як їхній наставник, завжди сповнений мистецького квітування й пошуку особливих родзинок, неодмінно віриться , що весь блакитний світ, що лине назустріч у їхніх піснях, обов’язково усміхнеться щастям під мирним небом святої нашої Батьківщини!

Інна ГОНЧАР, ведуча дійства.
Фото Вадимиа РЕВУЦЬКОГО.

DSC08445

DSC08604

DSC08622

Leave a Reply

Your email address will not be published.