В її усміхнених із особливим блиском очах завжди відчуваєш підтримку, мудру пораду, розуміння й уміння знайти саме отой заповітний ключик, який відкриє неприступні раніше двері й подарує омріяний вихід чи не з найскладнішої ситуації.

В один момент ти відчуваєш поряд надійну подругу, котра одним поглядом здатна розвіяти захмарену раптом мить, за інших обставин – принципову й вимогливу маму, яка заздалегідь знає й передбачає результат, а колись – і щиру та всезнаючу старшу сестру, що загріє обіймами й зрозуміє і сльозу, і розпач, і розділить радість, проклавши душею незримий, але такий відчутний рятівний місточок найпотрібнішим у певний момент словом, а то й навіть чи не найважливішим – поглядом дружнього мовчання.

Ось так упродовж 19 років (із 35 загального стажу) економіст Людмила Петрівна Маниляк попри свою величезну професійну зайнятість у відділі обладнання опікується усіма питаннями і проблемами працівників філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго», очолюючи первинну профспілкову організацію.

Хтозна, як то вже плекали з дитинства Люду Веретко її рідні ЧернІвці, що на Вінниччині, як саме цілували зорі долю дівчинки, якими молитвами просили у небес щастя батьки, Петро Федорович та мама Ніна Федорівна, водночас напророчивши у найменні доні бути милою людям, але життєва стежка таки гаптувалася яскравими барвами і щедрилася добром та Божою ласкою, втішаючи і подружньою парою уже протягом 38 літ, і ласкавлячись любов’ю та вдячністю донечки й сина. А ще – успіхом і професійним визнанням та особливо – довірою колег з тих саме пір, коли у 2006 році у новоствореній філії очолила профспілку.

Ювілейні зорі із самого раннього ранку оздоблювали барвисту вишиванку жіночої душі щирими вітаннями рідних і близьких, заплітаючи іменинну днину сердечними вітаннями друзів і численних колег, а її очі помітно осявала щаслива усмішка – розкошуючи у чарівності своїх літ, Людмила Петрівна навіть не намагалася приховувати отого математичного, двічі відмінного життєвого багатства! Бо доля направду обціловувала своєю прихильністю, виструнчуючи у її вдачі мамину вимогливість і татове м’якосердя, матусину відповідальність і яскраво помітні батькові риси, з роками і досвідом додаючи уміння підтримувати, чути людей і бажання будь що допомогти або зарадити.

Якби художнику довелось писати портрет жінки-лідера, дієвої й активної постаті, водночас вродливої, що завжди має неабиякий смак і притаманний її вишуканий стиль, я найперше порадила б Людмилу Петрівну – і тоді з перших штрихів та барв майстру вдавалося б творити райдугу краси і гармонії. Червоним він би виокремив життєлюбство і усеперемагаючу любов, що квітує в її серці; оранжевим закольорив би невсипущу енергію та здатність попри все прийти на допомогу; у жовтому віддзеркалив її сонячну усмішку, котрої вистачає, здається, на всіх і все; зеленим замережив би життєдайні струни її доброти та давно омріяні й довгоочікувані обійми онучат, а ще, звичайно ж, осяяв променистий погляд її особливих очей; у блакитному заяскравив особливе уміння та організаторські здібності втілювати численні мрії колег у найрізноманітніших спортивних та культурних заходах, туристичних поїздках та сприяти і підтримувати з боку профспілки енергетиків філії усілякі міські урочистості; чарівну синяву додав би з її вмінням бути прямолінійною, відвертою і чесною і з собою, і з іншими; а фіолетовими дотиками збагатив своє творіння у її нев’янучому романтизмові, життєстверджуючому оптимізмові та глибокій вірі у мирний розквіт рідної України.

Тож нехай у сяєві вогнів гідроенергетики, з якою пов’язала ювілярка своє життя із перших днів трудової діяльності, розкошує життєва стежечка, збагачуючись гармонією і щедротами неймовірних осінніх сонетів і пишноцвітом прихильної долі!

Інна ГОНЧАР

_MG_5399

Leave a Reply

Your email address will not be published.