Днями у Борщівському краєзнавчому музеї відбулась ювілейна, п,ята виставка художніх робіт відомої у краї мисткині, члена мистецького об,єднання художників «Потік» Тетяни Окальської. Приурочила вона її до 15-річчя своєї творчої діяльності та до свого, ще зовсім молодого ювілею. Для митця роки – це неоціненний досвід, який додає впевненості, майстерності і багатогранності.
Про Тетяну можна говорити дуже багато, адже чи не всі провідні газети України вже розповідали на своїх шпальтах про неї. А можна лише один раз подивитись на її роботи і закохатись у цей дивосвіт барв на полотнах, чорно-білих крапочок у графіці і вишитих ікон, якими вона захопилась в останні роки. Вона – творча особистість і у будь-якій роботі проявляє творчу ініціативу.
З дитинства її вабило малювання, тож свій потяг у шкільні роки шліфувала у класі образотворчого мистецтва Борщівської школи мистецтв. А після закінчення школи поїхала до Москви здобувати фах інженера-педагога в агроінженерному інституті ім. Горячкіна. Часто Тетяна розповідає, що у неї запитують: ну а чому ж обрала саме технічний вуз? Ну, по-перше, відповідає вона цікавим людям, що ніколи не думала-не гадала, що малювання і графіка так захоплять її згодом, а, по-друге, навіть навчання у технічному вузі дало їй дуже багато у плані точності і досконалості. Адже образотворче мистецтво теж має мати якісь рамки.
Свою першу персональну виставку Тетяна Окальська представила широкому загалові у 1999 році. І одразу – неабиякі відгуки і резонанс. ЇЇ запрошують взяти участь у Різдвяній виставці У Тернопільському обласному відділенні Спілки художників України у 2000 році. У цьому ж році вона готує другу персональну виставку графіки в рідному місті «Храми Борщівщини». Пізніше свої графічні роботи, присвячені замкам України художниця представила у Рівному. «Мовчазні свідки минулого» – так називалась виставка, відкрила її ім,я всій Україні. Про Тетяну заговорили як про талановитого графіка. І знову – чергові визнання і запрошення до співпраці. Щороку Тетяна представляла свої роботи у Тернопільському обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї ім. Леопольда Левицького в Бурдяківцях, що на Борщівщині. Не злічити і збірних виставок, де роботи Окальської займали чільне місце.
Із 2006-го по 2008 рік ювілярка удостоєна дипломів ІІ та ІІІ ступенів обласних мистецьких премій ім. Ярослави Музики. На замовлення фірми ,,Ямуна’’ ( м. Рівне) підготувала 20 ескізів серії ,,Храми України’’ (2006р.), а в 2007-2009 роках працювала над серією ,,Храми Русі’’. У своєму активі має диплом ІІІ ступеня мистецької премії ім. Я. Музики, та диплом ІІ ступеня цієї ж премії.
Із 2006 року Тетяна Окальська – майстер сучасного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, художник-графік. А у 2013 році мисткиня поповнила колекцію своїх нагород ювілейною медаллю «1025 років хрещення України-Руси» за відродження духовності та християнських моральних цінностей.
Тетяні більше імпонує, коли про неї говорять як про художника-графіка. Бо саме з цього починався її шлях у мистецтво і саме тут вона здобула визнання. Чорна кулькова ручка, аркуш паперу і руїна замку або старого костелу перед нею – це стихія, яка вабить, яка полонить. Вона обійшла усю Борщівщину у пошуках чергового об’єкту – чи то руїни фортеці чи старого храму. І треба бути, мабуть, трохи диваком, щоб і в спеку, і в дощ, і в вітряну погоду мандрувати і шукати чергову тему. А потім сидіти і ретельно змальовувати об’єкт. Але у цьому – вся непередбачуваність творчої натури, яка згодом покликана подарувати світу красу.
Останніми роками Тетяна взялася ще й за вишивання ікон. І в цьому досягла довершеності. На ювілейній виставці були представлені ці ікони, які не просто вдало вишиті, але від яких іде оте духовне сяйво, чистота і спокій. Жителі міста пам’ятають, як декілька років тому, художниця вишила портрети Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і Архієпископ Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора, які побували з візитами на Борщівщині. Ці портрети настоятель собору Ікони Борщівської Божої Матері о. Іван Яворський передав духівникам у знак шани і подяки за візити, наголосивши, хто автор роботи.
Травнева виставка Тетяни Окальської зібрала повний зал відвідувачів. Були побажання від інтелігенції міста, учителів, представників влади, колег по пензлю, простих жителів, настоятелів усіх храмів Борщева. Тетяна підійшла до свого чергового ювілею із великим і вагомим творчим доробком, якому б могли позаздрити і маститі художники. Лише дивуєшся: і звідки береться у неї час на творчість, адже вона і в буденному житті зайнята жінка? Усюди встигає, все заплановане старається виконати. А вся суть – у характері мисткині. Тетяна не з тих, хто сидить на місці, вона мандрівник і втілювач найсміливіших ідей в життя. Чого б це не вартувало! Ірина Мадзій.
