“Лебедине озеро дихає любов’ю. Атмосфера наповнюється нестримною насолодою, ліловою ніжністю й пристрасним танго, яку переймає міст, що береже ключі від серця, яке стало одним на двох…”
В буднях вечірнього
(асоціативна замальовка)
Тихо… І тільки час від часу чути, як рухаються автомобілі. Все наче завмирає. Хоча життя вечірньої квітки тільки починає вирувати під ноти загадкового оркестру.
Спалах… І нічне світило вже кохається в усьому, що належить для нього. На небесах розпочинається бал, де зорі граціозно витанцьовують вальс і віддзеркалюють його на золотавих банях собору.
Романтика… Лебедине озеро дихає любов’ю. Атмосфера наповнюється нестримною насолодою, ліловою ніжністю й пристрасним танго, яку переймає міст, що береже ключі від серця, яке стало одним на двох.
Бом… А стрілки годинника вже нагадують про вечір, який розпочався так швидко, як заходить сонце, яке щойно пестило небо і малювало дивовижні картини.
Краса… Старовинний замок все манить до себе. Здається, що там оживає казка, в якій опиняється кожен, хто блукає вечірнім містом і вловлює насолоду ще одного дня.
Порив… І крилатий вітер вже зганяє у небесний табун хмари. Крап-крап. Грає на струнах дощ, ніби відбиває на клавішах ілюзію LOVE YOU. Стихає музика світила, а разом із нею заглиблюється у сон Квітка на камені.