Логічним і водночас інтригуючим фактом виглядає те, що така тема постає за Круглим столом в колі Національної спілки письменників України (Львівська обласна організація).  

З одного боку, мистецтво слова — це вид духовної діяльності, призначення якої — формувати і живити людський дух досконалими художніми образами, сповненими виразної внутрішньої гармонії, краси, життєвості. З іншого боку, в сучасній літературі, і українській в тому числі,  все частіше зустрічаємось з ненормативною лексикою: Лесь Подерв’янський, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Любко Дереш, Ірена Карпа, Сергій Жадан та інші… Розумію, що ненормативна лексика (лайка) завжди має чіткий експресивно-емотивний характер, саме тому з’являється у творах деколи для підсилення емоційного ефекту твору(поезії), деколи для змалювання образу героя, а деколи просто виступає лише як спосіб привернути увагу читача. Окремим питанням я б винесла тут переклади творів світової спадщини, оскільки низка культових і відомих світових бестселерів також майорить ненормативною лексикою. Я переконана, що лінгвісти і філологи пропонують різні підходи та методики перекладу такої лексики: чи пов’язувати переклад більше з комунікативною функцією, чи то лінгвістичною інтерпретацією текстів художньої літератури.. Я не спеціаліст у цьому питанні, тому на ньому не буду зупинятися.

І. ШУКАТИ ПРИЧИНУ, ЩОБ ПОПЕРЕДИТИ НАСЛІДКИ

Як особу духовну, мене більше цікавить причина вживання лайливих слів. Для того, щоб вплинути на якесь явище, мусимо знайти корінь, тобто, якою є мотивація і ціль осіб, які вживають ненормативну лексику.  В загальному виділяють до 30 функцій ненормативної лексики: це і емоційне розрядження, і спосіб (деколи єдино можливий) бунту, і бажання виділитися, спосіб творення окремої групи і пізнання «своїх», спосіб спантеличити, принизити і морально знесилити співрозмовника, для когось це спосіб показатися і почуватися свобідним, для когось – висловити агресію, а ще для інших – просто спосіб зв’язати слова у речення…. Не забуваймо, що лихослів’ям цікавиться і медицина, яка розглядає хворобливу схильність до вживання нецензурних слів як симптом нейропсихічного розладу (синдром Туретта) або регресію (захисний механізм психіки, в ході якого людина повертається на попередню або менш зрілу стадію розвитку).

Щодо кожної з цих мотивацій маємо шукати окремий підхід. Важливо, щоб цей підхід не був ПРОТИ-дією, а був дією «ЗА» життя, допоміг людині подивитися на своє життя глибше і ширше, допоміг побачити інші можливості зросту і самовираження, допоміг особі стати кращою версією самої себе.

В 2011-2014 роках я мала щастя навчатися в Папському Салезіанському Університеті, спеціалізація «душпастирство молоді». Саме там запізналася з чудовою і дієвою системою виховання, яка називається «превентивна система Івана Боско», італійського священика  19-го століття, який займався вихованням молодих осіб, яких тепер ми називаємо соціальними сиротами. Превентивна (тобто, запобігає невластивому розвитку) система ґрунтується на засадах розуміння людини (тобто бути разом, щоб почути), християнських цінностях та любові до кожної людини. Таким чином вдається вплинути на розвиток потенціалу добра і розуму кожного конкретного учня.

ІІ. МОТИВАЦІЯ – ОДИН З ВАЖЛИВИХ ЧИННИКІВ, КОЛИ ГОВОРИМО ПРО ЗМІНУ ПОВЕДІНКИ

Від того, наскільки добре я розумію людину, що переді мною, залежить вибір правильної/підходящої для неї мотиваційної моделі.

Три приклади мотиваційних моделей:

1.Найпершою я б назвала модель «виховання себе». Тут приходить на думку англійське прислів’я: «Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе».  Ми самі маємо усвідомити силу слова, яке вживаємо. Бог все створив своїм Словом, Його Слово живе і діяльне. Бог запросив людину бути співтворцем цього світу у ділі і слові, у вияві свобідної волі. Тому кожне наше слово має свою силу. Кожне слово може або надихнути до життя, або це життя забрати.

Чи сприймаю я серйозно те, що Бог об’являє про себе у своєму Слові? Чи вірю в те,  що відкриває мені про мене, мою природу, моє призначення, мої дари? Чи звертаю розважливо увагу на попередження, які скеровує до мене у Своєму Слові? Ось тільки декілька цитат, які чітко представляють нам напрямні:

 «Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме». До Євреїв 11:3 «Хто не тримає за зубами язика, той себе губить!». Притчі13:3

 «Хто стежить за устами й язиком, від клопотів життя своє оберігає.». Притчі 21:23

«Бо чим серце наповнене, те говорять уста…Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений..». Матея 12:34,36-37 «Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу». 1Петра 3:10

 «Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує». До Ефесян 4:29

Вплив слова на структуру ДНК клітин води, рослин, тварин і людей вже неодноразово доводили вчені 20-го і 21-го століття. Молекули спадковості отримують акустичну, світлову і вібраційну інформацію. Вже існує багато досліджень про позитивний вплив добрих слів і негативний вплив матюків на генетичному рівні. Хвильова генетика – це та наука, яка розглядає генетичний апарат як фізичне і інформаційне поле, зі своєю специфічною будовою, вся інформація про минуле, теперішнє і майбутнє зберігається у кожній точці генома. Молекули ДНК обмінюються цією інформацією завдяки електромагнітним хвилям. Сьогодні вчені навчилися запускати позитивні імпульси і впливати на безнадійно хворі частини ДНК. Позитивні слова запускають регенеративні можливості генетичного апарату, а матюки – порушують розвиток життя організму.

  1. «Секрет успішного виховання лежить в повазі до учня». (Ральф Удо Емерсон) Молоді особи – це не порожні глечики, які ми хочемо наповнити «правильним змістом», важливо про це пам’ятати. Це особи, які мають свій досвід життя, свої досягнення у різних сферах, в яких часто нам, старшим є важко орієнтуватися.

Наскільки ми добре розуміємо, що насправді цікавить осіб, на яких ми хочемо мати вплив? Чи враховуємо бажаний спосіб сприйняття молодих осіб? Чи враховуємо контекст, в якому хочемо здійснювати вплив на молоде покоління?

  1. «Давай настанови тільки тому, хто шукає знань» (Конфуцій). Відповісти можна на питання, яке тобі задали, скерували до тебе. Некоректно відповідати на непоставлені питання. Навчити можна того, хто шукає, хто готовий змінюватися і прийшов до вас за порадою. І водночас пам’ятати, що нікому не подобається, коли його вчать зверхнім тоном або поставою. Нам всім приємно відчувати, що це ми робимо вибір, це ми самі дійшли до висновку мінятися в кращу сторону…Мистецтво педагогіки полягає в тому, щоб творити можливості і підводити особу до бажання зробити вибір.

с. Валентина Рябушко, ЗСМсвВ