27 травня 2019 р. РОМАН ІВАНИЧУК СВЯТКУВАВ БИ СВОЄ 90-річчя…
Друге число часопису «Буковинський журнал» за 2019-й рік продовжує ювілеїти поважними датами до 70-ліття від дня народження Володимира Івасюка і сорокаліттям похоронів геніального мистця у Львові на Личаківському цвинтарі. На ювілейну виставку Володимира Слєпченка з Києва у виставковій залі Чернівецького меморіального музею В. Івасюка побувала величезна родина Івасюків, Павлюків, Крис, Президент України (205-2010) Віктор Ющенко з дружиною Катериною та багато інших осіб. Подано есе Станіслава Бушака «Еволюція авторського стилю Володимира Слєпченка». На відкритті числа – прощальне слово Василя Герасим’юка «Василь Портяк – нерв Магура». Знайшла своє місце й велика добірка «Великі дати» про 90-річчя визначого прозаїка і мислителя Романа Іваничука (Данила Ільницького, Юрія Волощака, Василя Рябого, присвячені поезії Василя Герасим’юка. Мирослава Лазарука). Анатолій Ковальчук у публікації «Орієнтири нації» б’є на сполох «Козаки чи свинопаси?», Тарас Девдюк – «Таємниця «зоряної кімнати», де стигне студенец».
«Резонансні публікації» Олександра Поповича і «Мої сибірські спогади» Юлії Дейголос (Кульчицької) доповнюють попередні публікації про злочини сталінсько-комуністиної системи проти українського народу. Микола Лазарович у статті «Політологія: бо війна війною» запитує: «Чи можливо домовитися з пальцем не стріляти з автомата». В «Економічному всеобучі» Любов Молдаван стверджує, що сила селянства – у спільних діях!
Насичені поетична і прозова добірки, зокрема, творами Миколи Рачука з нової книжки «З уламків відбулого», що невзабарі побачить світ у серії «Третє тисячоліття: українська поезія» у видавництві «Друк Арт» у Чернівцях, десята книжка, голова редколегії академік Іван Дзюба; добірками Тараса Девдюка, Василя Момотюка, Надії Гаврилюк, малою прозою Миколи Петренка, Михайла Буджака, продовженням документалістики Володимира Білінського про «Генерала Шухувича». Вітає також часопис перший приїзд «Митрополита Епіфанія» на Буковину, звідкіля він – родом.
Величезну увагу читачів привернуть публікації Івана Дзюби «Свобода і неволя Бориса Чичибабіна, «Нелітературні уточнення» Володимира Вознюка «Поетичний світ Ярослава Павуляка», де письменник і дослідник стверджує: «У моїй пам’яті досі живуть спогади про те, як ми, студенти-філологи, причому різних курсів, з ініціативи Ярослава Павуляка наполегливо готувалися до поїздки у його село Настасів, бо мали виступити біля пам’ятника безсмертному Кобзареві. Без будь-яких нагадувань начальства, винятково за власним бажанням збиралися на репетиції нами створеного хору, що відбувалися в ленінській кімнаті студентського гуртожитку по вул. Стасюка. Завдяки тим репетиціям під керівництвом Ярославового однокурсника Олексія Федорця досі пам’ятаю та й можу виконати непогано свою партію пісень «Реве та стогне Дніпр широкий» і «Заповіт». До Настасова, щоправда, тоді не поїхали – прислухалися до порад окремих викладачів і декана факультету Федора Степановича Арвата. Пам’ятаю, як студентський улюбленець, людина, так би мовити, з мудрістю селянською, заступник декана з навчальної роботи Корній Михайлович Лук’янюк казав: «Хлопці й дівчата, не варто цього разу нікуди їхати. Є чимало тих, які не дозволять навіть доїхати до села. Вийде так, що ви дуєте й дуєте у трубу, а звуку ніякого». Словом, прислухалися до голосу старших, а ось у вечері, присвяченому Василеві Симоненку, брав участь безпосередньо, чим пишаюся й досі, хоч і мав через нього неприємностей чимало». А далі йде правдива історія всіх тих подій, котрі сталися наприкінці шістдесятих і на початку сімдесятих років на філологічному факультеті Чернівецького університету.
З-поміж інших публікацій – і звершення спогадів про Василя Симоненка Миколи Рачука, «Ракурс історика» Юрія Макара «Українці в Канаді», «Літературні студії. Погляд з прийдешнього» Назара Данчишина «Роман Кудлик: екзистенціалізм поезії в новелах», поглиблені дослідження Михайла Василенка – про відомого в Україні поета, прозаїка, історика-краєзнавця, журналіста й публіциста, а за фахом агронома-економіста Петра Пантелійовича Василенка зі Слобожанщини, «Особистий погляд» Євгена Барана – «Гуцульщина, якої не знаю» чи Василя Костика «З витків народних» «Український фольклор Молдови у записах і дослідженнях Костянтина Поповича». «У справах музейних» Володимир і Світлана Акатріні досліджують культурний осередок родини Мандичевських, Петро і Руслана Ляшуки розповідають про шлях України до зірок.
Насичена й бібліографія, де Василь Зеленчук розмірковує над унікальною книжкою «Антонич від А до Я», котра потрапила на презентацію її автора Данила Ільницького свого часу і в Чернівці, Івано-Франківськ, Київ, Вінницю і в Криворівню на Верховинщині… Ярослав Перкатюк роздумує на поезією Тараса Девдюка «Пиалі», Світлана Бреславська над книжкою О. Гавриша «Останній опришок Микола Шугай», Ігор Фарина – над творами Богдана Томенчука «Жінка з одного вірша», Лариса Світлик – над вишивками Олени Чайки. А на завершення числа подано дитячі вірші Миколи Калачика «Рибниця і Прут».
Посутньо доповнюють ювілейне число репродукції картин Володимира Слєпчека. Це число можна придбати у Чернівцях за адресами: вул. Ончула, 4, редакція «Буковинського журналу», або ж по вул. Маяковського, 40/1 у меморіальному музеї Володимира Івасюка (звертатися з проханням до Мирослава Лазарука), тел. 050-876-04-57, 037-55-78-89.