21 грудня 2023 року  на запрошення  Гуцульської світлиці науково-просвітницького центру НПП «Гуцульщина» зібрались ті,  хто хоче почути крішку гуцулского слова, поринути у світ неповторної поезії та прози і просто відпочити душею — письменники, художники, члени Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка, РО «Просвіти», працівники Національного природного парку «Гуцульщина» —  на  творчу зустріч із письменником, «хранителем мовних скарбів Гуцульщини» (вислів А.Григорук), членом Національної спілки письменників України  Василем Шкурганом. 

Мені  вперше довелося тут побувати і   ще до початку заходу встигнути насолодитися музейно-креативним простором «Гуцульська світлиця», в якому вражали  кімнати-музеї ентомології,  орнітології, дендрології (пахне лісом), споглядати фітокомпозиції, вазонарій, простір ткацтва, мальованої кераміки (пречудова кахельна піч), гуцульський чоловічий та жіночий стрій.  Честь і хвала людям, які  реалізували такий проєкт, вклали в нього свою душу, зробили корисну справу, яка буде ще багато років  слугувати  для збереження та популяризації   народних традицій та ремесел Гуцульщини.

Надія Копер —  модераторка, начальниця відділу рекреації НПП Гуцуль-щина, зазначила: «Проєкт «Гуцульська світлиця — сучасна інтерпретація культурної спадщини», який  здійснено у співпраці із Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва Львівської Національної академії мистецтв за підтримки Українського культурного фонду — презентовано другого  листопада цього року. Тут  можна оглянути твори сучасних майстрів, помилуватися унікальною косівською керамікою, неповторною різьбою на дереві, оригінальними ткацькими виробами, чудовими писанками, гуцульським строєм та прикрасами, взяти участь у різноманітних майстер-класах, зокрема, навчитися ткати на верстаті, прясти, вишивати, робити вибійку та виготовляти різдвяного павука. А ще окремі експонати музею відображені у доповненій реальності, що буде надзвичайно цікаво для молодих людей, які ні на хвилину не бажають розлучатися зі смартфоном».

У Гуцульській  світлиці започаткували організацію творчих  вечорів, присвячених мовним скарбам Гуцульщини.  У листопаді до неї завітали корифеї українського слова —  Євген Баран —  літературний критик, літературознавець, есеїст, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, Василь Гостюк —  педагог, письменник, член Національної спілки письменників України, автор багатьох пісенних творів, широко відомих в Україні та за її межами, Василь Шкурган, Анатолій Кичинський — письменник, художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка.

15 грудня тут відбулася зустріч із Іванною Стеф’юк — нашою землячкою, письменницею, літературознавицею, етнографинею, членкинею Національної спілки письменників України.

Сьогодні серію творчих зустрічей продовжує Василь Шкурган — голова Косівського осередку Національної спілки письменників України, лавреат літературної премії «Князь Роси» ім. Т.Мельничука.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

В. Шкурган  коротко зупинився на віхах свого  життєвого і творчого  шляху. 

Присутнім письменник представив свій літературний доробок — поезії та новели «Кілько того світа» (2008), «Ади жию» (2011), поетичну збірку «Діправді» (2019) та книжку для дітей «Делінь» (2021), новелістичну збірку «Повертин» (2021), які  написані живою гуцульською говіркою. За книгу «Діправді» (самобутня поезія гуцульською говіркою) отримав диплом та відзнаку Міжнародної літературно-мистецької, екологічної премії  «Corona Carpatica» (2021).

Василь Шкурган, продовжуючи захід, розповів про свої літературні початки, джерела для своїх книг, ілюстраторів своїх книжок — Ганну Микитюк та Анатолія Гордійчука, випускників Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв; видавництва, які знають ціну гуцульського слова, сучасних носіїв гуцульського діалекту — Миколу Савчука та Любу-Параску Стринадюк, працю над новою  збіркою поезій. 

Вірші та новели Василя Шкургана зображають колоритні сцени з життя Гуцульщини,  яскравих  і неповторних персонажів, виявляють тонке розуміння людської природи. А все це завдяки інформації, яку черпав від людей, яких він знав, переважно це — діди й баби, дядьки й тітки, з якими спілкувався під час перебування у тих місцях, де живуть чи господарюють вони, вивчав їх побут, звичаї і традиції, мову. 

У світлиці панувала творча атмосфера та піднесений настрій, було цікаво. Для присутніх дві години промайнули швидко   і в піднесеному настрої.

Слухачі насолоджувались не тільки авторським читанням віршів та новел, а й емоційно-проникливим декламуванням  поезії, яка лунала з уст Юрія Стефурака, Люби Чупринчук, Надії Пасічняк,  Володимира Довгуна.

Високу оцінку та влучну характеристику творчості Василя Шкургана да-ли Юрій Стефурак, Любомир Держипільський, Анатолій Гордійчук, Микола Близнюк, Любов Чупринчук, Надія Пасічняк, Оксана і Володимир Довгуни, Йосип Приймак, який сказав: «Гуцульське мистецтво — називається Золотим фондом, і людей потрібно теж відносити до Золотого фонду. На це заслуговує Василь Шкурган, бо зібрав на сторінках своїх книг гуцульську говірку — це є надзвичайне, бо нам властиво з часом все забувати, а книга такої цінності буде на віки».

Захід  проходив у жвавій  теплій атмосфері. В залі не було байдужих, більшість вступала в діалог з письменником, щоб дізнатись про його бачення власного шляху в літературі, особливості поєднання літературної мови з діалектом, про цінність та збереження української мови та роль книги у сучасному суспільстві.

Мова — найбільша цінність народу, вважає В.Шкурган,  і підкріплює це  висловами визначних людей про мову.

 «Отже, ми у Карпатах є носіями діалектного розгалуження однієї з най-давніших та найбагатших мов світу», — стверджує письменник, доповнюючи себе висловом письменниці родом з Верховинщини Люби-Параски Стринадюк: «Гуцульська говірка— це найперше інтонації, мелодика, тембр. Вимова. Ритм. Такт. Мої діалоги в текстах радше не читаються, а співаються, як гуцульська співанка». 

Словами письменниці Аделі Григорук про слово Шкургана, хочеться завершити статтю:  «У нинішній час всеохопного панування інтернету як джерела інформації, коли літературні твори виштовхують на маргінеси, а натомість низькопробні тексти із «масними» слівцями або й геть сороміцькі «новотвори»  спраглих до популярності писак нерідно набирають десятки чи й сотні тисяч переглядів, — неголосне слово Василя Шкургана, що лине із гуцульської реальності й завше обґрунтоване художньо, звучить тихо й ненав’язливо, без тріскучих поучувань і голосних декларацій. Як син свого народу, письменник найосновнішим своїм завданням уважає, як зіницю ока, пильнувати це слово, доносити його до людських сердець, щоб зберегти на прийдешні часи духовні джерела Гуцульщини, її віковічну мудрість і красу думок та почувань горян» (Григорук Аделя. Хранитель ментальних і мовних скарбів Гуцульщини: [ст. до 70-річчя від дня народження Василя Шкургана]  /А.Григорук //Гуцульський край (Косів). — 2022. — № 37. — С.4. — 16 вересня).

У зв’язку з цим  напрошуються слова італійського поета та літописця Франческа Петрарки: «Книги мають особливу чарівність; вони дають нам насолоду; вони розмовляють з нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас». Настав час читання. Беріть у руки книжку! Читайте!

Сердечно дякуємо  Василеві Івановичу за створення дружньої, невимушеної атмосфери, чудовий творчий вечір, рідне слово,  уміння творити і надихати. Зичимо міцного здоров’я, сил, наснаги та  ентузіазму, нових творчих здобутків.  Хай Ваш літературний кошик поповнюється новими щедрими плодами Вашої праці.

Щиро вдячні  працівникам науково-просвітницького центру НПП «Гуцульщина» та директору   Юрію Стефураку і модераторці  Надії Копер за продовження традицій Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка, розпочавши серію творчих вечорів. Нехай ця світлиця процвітає, збирає  не одне покоління майстрів,  що дасть можливість ще більше популяризувати культурну спадщину Гуцульщини літературну, мистецьку, етнографічну в  Україні та за її межами.

Марія  ПОРОХ,

членкиня Клубу інтелігенції

ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».

Світлини авторки та  Надії  Копер


Надія Копер —  модераторка,  начальниця відділу рекреації НПП Гуцульщина.



Виступ Юрія Стефурака. Зліва В.Шкурган, справа М.Близнюк, Л.Держипільський.

Під час зустрічі. Зліва направо: Василь Шкурган, Микола Близнюк, Любомир Держипільський, Йосип Приймак.

Світлина на згадку про захід (зліва направо): Володимир Довгун, Марія Порох, Марія Пасайлюк, Марія Шкурган, Оксана Довгун, Василь Данко, Анатолій Гордійчук, Василь Шкурган, Микола Близнюк, Юрій Стефурак, Надія Пасічняк, Любомир Держипільський, Любов Чупринчук, Йосип Приймак.