Відомий історик-аналітик з Ізраїля, автор бестселерів «Sapiens: Коротка історія людства», «Homo Deus» і «21 урок для XXI століття» Юваль Ной Харарі на форумі Facing the Future сказав про Україну: «Очі всього світу сфокусовані на тому, що відбувалося тут в останні два роки, і на перетвореннях, які переживає ця країна.
І я думаю, що те, що тут відбувається, має велике значення для всього світу. Тому що, якщо вам вдасться побудувати процвітаючий народ, демократія назавжди стане ударною силою по всій Європі і всьому світові. Так що я дуже сильно сподіваюся на цей успіх» (за кореспондентом bykvu.com). Справді, велика кількість заголовків статей у просторі новин свідчить про посилену увагу до нашої держави з боку всього світу, зокрема його провідних держав.
Справжнє народовладдя – коли народ сам обирає право, яким буде керуватися його держава. І українці таке право вибрали. Революція Гідности, це Революція Свідомости, Революція Духовного Поступу, це запит на життя за іншими, належними Творцю, законами – за законами Любови, які запанували на Майдані і закарбувалися в серцях тих, хто там був як те дороге, що непорушно зберігають навіть під страхом смерти. Енергетика Майдану наближалася до райських відчуттів. І це не образ, а конкретизація стану. Коли суспільство починає жити за Божими Законами, йому даються й відповідні відчуття. Ми – народ, який першим у світі хоче, щоби його держава жила за вищими законами. І не тільки хоче, а й активно для цього діє. Діє, передусім змінюючи своє власне сприйняття тих духовних процесів, які почалися у суспільстві: приймає їх і докладає власну спроможність щось змінити на краще.
Існує відповідальність за свої дії чи бездіяльність не тільки перед собою, іншими людьми чи історією, а, насамперед, перед Богом. Особливо для влади. Влада, яка прийме до виконання Божі Закони, заробить не тільки любов народу й історичну славу, а й нагороду від Творця, яка є найвагомішою. Є велика відповідальність за причетність до втрати земного життя людини чи якихось років її життя, а особливо багатьох людей через, скажімо, неякісну їжу. Набагато більшою є відповідальність за сприяння до втрати для Творця (відповідно і для громади) душі людини чи, більше того, багатьох душ. Відповідно, існує і величезна нагорода за порятунок душ загалом через духовно-ідейне виховання дітей, молоді і дорослих чи, зокрема, для прикладу, через введення у школах уроків християнської етики. Коли в школах і гімназіях світу, а відтак і в українських викладали Закон Божий, це мало настільки значний вплив, що відчувалася потужна загальна культура і мораль у суспільстві аж до середини XIX ст. не лише серед інтелігенції, а й серед селянства. Духовна освіта, яка дає ази ставлення до добра і зла, є фундаментальним чинником творення якісно нового світу. Особливо для держави, яка, як нині Україна, бере курс на утвердження першого в світі (на наш час) демократичного суспільства, що бере в основу свого розвитку Закони Творця.
Багато хто засумнівається у тому, чи знаємо Закони Бога. Та ми знаємо достатньо, щоби зробити їх підвалинами свого життя не тільки на рівні окремої людини чи групи людей, як то є нині, а й на рівні державної ідеології, яка теж очікує свого народження. Їх частину являють світові дані Мойсеєві Божі заповіді, які трактуємо узагальнено, виокремлюючи суть. Напримір, «Шануй батька і матір твоїх» вказує на необхідність ієрархічного підпорядкування тим, хто організовує твоє життя з правдивою любов’ю, в тому числі й державним структурам. Розуміння і пояснення Божих Законів – сфера богословів. Тому Церква і держава мають нарощувати співпрацю. Та коли добре подумати, то виявимо, що ми не є в невіданні Божих Законів. Бо всі вони визначаються любов’ю до Бога і людини.
До слова, на одному із запропонованих для розгляду у Верховній Раді ескізів великого герба України є напис «З нами Бог» (пропозиція Оксани Білозір). Одначе Бог зі всіма, навіть із тими, які йдуть проти Нього, бо очікує на їхнє навернення і прийме їх, як тільки вони зміняться. Правильніше було б написати: «Ми з Богом», це заявка, яка чітко вказує на вибір людини і зобов’язує її. При цьому під Богом треба розуміти Отця Вседержителя, Творця Неба і землі, видимих і невидимих світів.
Нинішні можновладці мали би навперебій старатися набрати собі не щонайбільше грошей, а щонайбільше скарбів у Всевишнього, бо це – найвигідніше і найфундаментальніше вкладення власних старань й енергії. До того ж для цього саме є унікальна можливість. Зміцнити і об’єднати нас мало би духовно-ідеологічно-інформаційне забезпечення населення (допускається відхід свідомости деяких людей, що не зуміла піднятися до відповідного рівня, але не території держави!), переорієнтовування всіх гілок влади на працю для Бога й України і справедливого розподілу коштів за принципом гармонійности.
Коли йдеш вулицею і мимоволі чуєш вислів із розмови незаможної з вигляду простої людини: «Так правильно, бо так каже робити Бог», розумієш, що наш народ масово переріс свою владу. І нині той займе належне місце в уряді і парламенті, хто зможе узгодити духовне і земне і повести країну до процвітання. І хоча в багатьох це ще викликає скепсис, наша держава саме туди і прямує. І прийде, на здивування нинішніх українців, як для таких процесів, досить швидко. Треба лише розпізнавати й обминати ями, які пропонують як щось добре. Україна ще покаже світові, як треба жити, такі передбачення існують, і з різних джерел. Світ увійшов у період, який замикає початкові і кінцеві часи цивілізації. А на початках етнос, духовними спадкоємцями якого є насамперед українці, започатковував культурно-цивілізаційні процеси не одного тисячоліття минувшини. Маємо право, ні, повинні хотіти найкращого. І, доклавши зусиль, матимемо його.
Анна-Віталія Палій, м. Тернопіль.
24.09.2019 р.